Викрали гуманітарну місію, катували та вимагали $10 тисяч: трьох бойовиків «ДНР» засудили за воєнний злочин

11 листопада 2026 р. 20:20

11 листопада 2026 р. 20:20

Російська окупація Херсонщини супроводжувалася не лише незаконними затриманнями та катуваннями цивільного населення, а й використанням насильства.

Один із таких випадків стався навесні 2022 року поблизу села Музиківка. Троє учасників незаконного збройного формування «ДНР» викрали двох чоловіків, які прямували з гуманітарною місією, катували їх, а згодом зажадали 10 тисяч доларів за звільнення.

Херсонський міський суд заочно визнав трьох бойовиків винними у жорстокому поводженні з цивільним населенням та інших порушеннях законів і звичаїв війни. Сергій Грінченко отримав 12 років позбавлення волі, а Євген Коротич та Олексій Мимріков — по 15 років.

Детальну інформацію оприлюднила Книга катів українського народу.

Зупинили автомобіль із символікою Червоного Хреста

Злочин стався 20 березня 2022 року на незаконно облаштованому російськими окупантами блокпосту при в’їзді до Музиківки Херсонського району.

Бойовики зупинили автомобіль із символікою Червоного Хреста, який прямував із гуманітарною місією до Баштанського району Миколаївської області. Пасажирів звинуватили у співпраці із Збройними силами України.

Окупанти забрали ключі від автомобіля, наказали чоловікам лягти на землю, зв’язали їм руки та ноги й почали бити. Після цього потерпілих перевезли в інше місце, де насильство продовжилося.

За свідченнями одного з чоловіків, під час катувань його душили пластиковим пакетом, били металевим предметом по п’ятах, погрожували відрубати пальці та прикладали до тіла розпечений металевий прут.

Згодом обох чоловіків помістили до металевої клітки для кисневих балонів, де вони провели ніч просто неба, у легкому одязі.

Наступного ранку окупанти запропонували відпустити заручників за 10 тисяч доларів. Після передачі грошей 21 березня 2022 року чоловіків звільнили.

Наслідки катувань були тяжкими: в одного з потерпілих медики зафіксували переломи восьми ребер, забої нирок, численні гематоми та термічні опіки другого ступеня.

Хто саме отримав вироки

Українському правосуддю вдалося встановити особи всіх трьох причетних до злочину.

Це Сергій Грінченко з Донецька, Євген Коротич із Макіївки та Олексій Мимріков зі Сніжного. У 2022 році вони служили у складі 3-го батальйону 127-го стрілецького полку мобілізаційного резерву 1-го армійського корпусу так званої «народної міліції ДНР», який входив до складу збройних сил РФ.

Потерпілий зміг упізнати своїх катів, що стало одним із важливих елементів доказової бази у справі.

Суд кваліфікував їхні дії за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни.

Різниця у строках покарання пов’язана з попередніми судимостями: Коротич і Мимріков уже були засуджені в Україні за державну зраду та інші злочини проти національної безпеки. Грінченку призначили 12 років ув’язнення, двом іншим фігурантам — по 15 років.

На момент ухвалення рішення новий вирок ще не набрав законної сили. Судовий розгляд відбувався за відсутності обвинувачених.

Гуманітарна місія не захистила від окупаційного насильства

Ця справа демонструє одну з характерних практик російської окупації: використання незаконних блокпостів для викрадення людей, проведення так званих перевірок, катувань і вимагання грошей.

Особливо показовою є обставина, що автомобіль мав символіку Червоного Хреста та виконував гуманітарне завдання. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, цивільне населення, зокрема люди, які беруть участь у гуманітарній діяльності, перебувають під захистом. Сам факт підозр окупантів у співпраці із ЗСУ не дає їм жодного права затримувати, катувати чи вимагати викуп за цивільних.

Вимагання грошей за звільнення незаконно утримуваних людей також свідчить про використання окупаційної влади не як механізму контролю за територією, а як інструменту особистого збагачення та терору.

Важливий і сам результат розслідування. Через кілька років після злочину українському правосуддю вдалося встановити конкретних виконавців, ідентифікувати їхню належність до військового формування РФ та домогтися судового рішення.

Заочні вироки не означають, що засуджені вже відбувають покарання. Проте вони юридично закріплюють відповідальність конкретних осіб і створюють підґрунтя для їхнього затримання та виконання призначеного покарання в майбутньому.

Окупація не створює правового вакууму, у якому можна безкарно викрадати людей, катувати їх і вимагати гроші. Навіть якщо злочинці залишаються на тимчасово окупованій території або за межами України, їхні особи та злочини можуть бути встановлені, задокументовані й розглянуті українським судом.

Війна