вологість:
тиск:
вітер:
Адмірал Воронченко: Удар по Кримському мосту створює довгострокові проблеми для РФ
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив екскомандувач Військово-морських сил ЗСУ (2016–2020 рр.) адмірал Ігор Воронченко.
За його словами, ураження Кримського мосту є частиною послідовної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування російської військової логістики та послаблення можливостей угруповання противника на південному напрямку.
Він звернув увагу, що українські удари по об’єктах транспортної та енергетичної інфраструктури противника відбуваються послідовно. Серед них – міст у Таганрозі, поромна переправа, об’єкти в Керчі та на Таманському півострові.
«Я бачу послідовність правильних і розумних кроків з боку наших Сил оборони у стратегічному вимірі. Усе почалося з мосту в Таганрозі, який перекриває сухопутне сполучення з Кримом. По-друге, вже є цілий перелік об’єктів, які були уражені. Насамперед це поромна переправа, об’єкти в Керчі, інші об’єкти інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу на Таманському півострові», – зазначив Воронченко.
Адмірал наголосив, що Кримський міст має для Росії не лише символічне, а передусім стратегічне логістичне значення. Через нього забезпечувалося постачання російського військового угруповання на півострові, а також перевезення необхідних ресурсів для цивільного населення.
«Це дуже велика втрата для Росії. Міст є одним зі стратегічних об’єктів, від яких залежить її подальша стійкість. І я впевнений, що це тільки початок», – сказав він.
На думку Воронченка, подальше порушення роботи поромної переправи та залізничного сполучення може ще більше ускладнити забезпечення російських військ у Криму. Адже навіть за наявності альтернативних маршрутів противнику доведеться витрачати більше часу та ресурсів на транспортування озброєння, техніки, пального й інших необхідних вантажів.
Водночас екскомандувач ВМС зауважив, що негайного обвалу російської логістики очікувати не варто. Російські війська мають завчасно сформовані запаси, зокрема оперативні, тому вплив ураження на їхню боєздатність проявлятиметься поступово. «У найближчий тиждень нічого кардинально не зміниться, тому що в них створені ешелоновані запаси, зокрема оперативні. Тобто наслідки вимірюватимуться не тижнями, а місяцями. Це точно», – пояснив Воронченко.
Він додав, що порушення звичних логістичних маршрутів змушуватиме російську сторону збільшувати відстань перевезень. Це означатиме додаткові витрати, складнішу організацію постачання та більшу залежність від альтернативних шляхів.
Окремо адмірал звернув увагу на наслідки пошкодження мосту для судноплавства в Керченській протоці. За його словами, ця ситуація може мати значно ширший вплив, ніж безпосередньо обмеження руху автомобільного та залізничного транспорту.
Воронченко пояснив, що раніше в районі Керченської протоки функціонували два судноплавні проходи з різними характеристиками. Основним був Керч-Єнікальський канал завглибшки близько 13 метрів, який забезпечував прохід більших суден. Інший маршрут, призначений для суден класу «річка–море», мав глибину близько п’яти метрів.
«Зараз Керч-Єнікальський канал перекрито. У чому суть? Сполучення між Каспійським та Азовським морями порушено. Доступ до портів Азовського моря фактично закритий. Це своєрідний клапан. Вони самі потрапили в ту мишоловку, яку нам будували у 2018 році», –зазначив адмірал.
Ще однією проблемою для Росії він назвав складність відновлення судноплавства після руйнування конструкцій мосту. За оцінкою Воронченка, уламки пошкодженої арки мають значну вагу, а наявних у регіоні технічних засобів може бути недостатньо для їхнього швидкого підняття.
Крім того, адмірал звернув увагу на гідрологічні особливості Азовського моря. На його думку, тривале блокування судноплавного каналу може призвести до накопичення донних відкладень і поступового замулення фарватеру, що додатково ускладнить відновлення руху суден.
«Якщо вони вчасно не відкриють Керч-Єнікальський канал, то він замулиться. І подальше використання цього маршруту стане практично неможливим. В обхід пройти не вдасться», – вважає Воронченко.
Він зауважив, що альтернативний прохід завглибшки близько п’яти метрів не зможе повноцінно замінити основний канал, оскільки його параметри обмежують типи суден, які можуть ним користуватися.
Додатковим чинником, який може ускладнити відновлення переправи, адмірал назвав сезонні погодні умови. За його словами, листопад і грудень у районі Керченської протоки характеризуються штормовою погодою, що обмежує можливості проведення ремонтних і відновлювальних робіт.
«Листопад і грудень – це період штормів. Зараз там нічого не працюватиме, переправа зупиниться, руху не буде. Це призведе до колапсу. І це дуже вдалий час для такої операції», – сказав Воронченко.
Оцінюючи підготовку української операції, він відзначив, що її результат став можливим завдяки попередній роботі зі знищення російських засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби.
За словами адмірала, послаблення протиповітряного захисту противника є одним із необхідних етапів планування операцій такого рівня. Це створює сприятливіші умови для подальшого застосування ударних засобів і підвищує шанси на досягнення поставлених цілей.
«Перший етап цієї операції – це попереднє знищення майже всієї ворожої ППО, що й дало нам змогу завдати цього удару. Ми знищували російську ППО набагато раніше – і цього року, і в попередні роки», – зазначив Воронченко.
Він наголосив, що робота над послабленням російської протиповітряної оборони велася системно, а не лише безпосередньо перед ураженням мосту.
Водночас Росія може намагатися компенсувати втрату Кримського мосту сухопутним коридором через тимчасово окуповані території України. Однак, за оцінкою Воронченка, ефективність такого маршруту залежатиме від можливостей Сил оборони України контролювати його та впливати на російську логістику. «Якщо ми повністю контролюватимемо в режимі онлайн цей сухопутний коридор Таганрог–Мелітополь, то Криму, особливо в зимовий період, буде дуже нелегко», – сказав адмірал.
Ще одним важливим чинником він назвав енергетичну залежність Криму від материкової Росії. За словами Воронченка, власної генерації електроенергії на півострові недостатньо для покриття всіх потреб, тому стабільність енергопостачання значною мірою залежить від зовнішніх джерел.
Він нагадав, що навіть до окупації Криму місцеве виробництво електроенергії не забезпечувало повністю потреби півострова. Тому порушення енергетичного сполучення з материковою частиною Росії могло б створити для окупаційної адміністрації та військового угруповання додаткові труднощі.
Підсумовуючи, Воронченко назвав Кримський міст одним із центрів ваги російського угруповання, втрата або тривале порушення функціонування якого може вплинути на здатність противника підтримувати військову присутність на півострові.
«Я й раніше казав, що Кримський міст – це один із центрів ваги противника. Якщо брати дизайн операції на стратегічному чи оперативному рівні, то це один із центрів ваги сил нашого супротивника. Якщо ми виведемо його з ладу, я впевнений, що це спонукатиме і наших партнерів, і нас самих до ухвалення рішучіших заходів, щоб узагалі повністю подолати противника», – наголосив адмірал.
Як повідомляв Укрінформ, Кримський міст спершу атакували 16 листопада, через що там обмежили автомобільний трафік , проте поїзди та автобуси продовжували курсувати, хоча із затримками.
Вночі 17 листопада міст знову атакували , про що повідомила низка моніторингових каналів.
Президент Володимир Зеленський розкрив деталі операції проти Керченського мосту . За його словами, вона мала сім етапів, які реалізовували кілька тижнів.