«Кремнієва долина європейської оборонки». Як українському DefenceTech масштабуватися та підкорити Європу. Поради від TAF Drones, Lockheed Martin, Airlogix та ARX Robotics

30 листопада 2024 р. 09:25

30 листопада 2024 р. 09:25

Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та новинами від Forbes

«Україна стала Кремнієвою долиною для Європи у сфері оборонних технологій», – сказав на Forbes Tech 2024 засновник та CEO німецького виробника наземних роботів ARX Robotics Марк Вітфедьд. Його компанія постачає роботів на український фронт та готується відкрити тут офіс .

Як Україні зберегти цей статус, а українським DefenceTech компаніям завоювати європейський ринок?

Поради від Вітфедьда, засновника TAF Drones Олександра Яковенка , екстопменеджерки Lockheed Martin та членкині правління MITS Capital Монік Браун, технічного директора Airlogix Олександра Чендекова на конференції Forbes Tech 2024.

Пряму мову скорочено та відредаговано для ясності.

Засновник TAF Drones Олександр Яковенко

Ми ще не розуміємо що таке deep-tech , які інвестиції та ресурси потрібні для його розвитку. Буст у розвитку DefenceTech пов’язаний не стільки з технологіями, скільки з військовим досвідом нашої країни. Цей досвід – наша найбільша перевага.

Держава зробила великі кроки в дерегуляцію. Є успішні кейси співпраці «Укроборонпрому» з локальними приватними компаніями. TAF Drones теж співпрацює з «Укроборонпромом». Два роки тому будь-яка співпраця з державними компаніями здавалася нам неможливою через велику кількість бюрократії. Ми можемо дати їм гнучкість у розробці, а вони нам – стабільність виробництва.

Іноземні компанії зацікавлені в нашому досвіді. Зараз вони просять збирати вироби в Україні за їхніми технологіями. На початкових етапах вони передають ці вироби нашим військовим, щоб подивитися, як ця зброя працює в реальній війні, і отримати фідбек.

Наступний крок – спільне виробництво й експорт в інші країни, коли він буде дозволений. Такі колаборації – одна з небагатьох можливостей для розвитку українського DefenceTech.

У держави немає ресурсів інвестувати сотні мільйонів доларів у розробки. Також в Україні досить слабка виробнича база. 95% комплектуючих наших дронів – з Китаю та Європи . На останню припадає 10-15% компонентів.

Засновник TAF Drones Олександр Яковенко Фото Антон Забєльський, для Forbes Ukraine

Пріоритет європейських країн – не військове забезпечення, а гарне цивільне життя. Українські технології дозволяють ефективно оборонятися при невеликих фінансових витратах. Європейські країни в цьому зацікавлені. Дорогі технології не гарантують ефективність у масовій конвенційній війні.

Це можуть бути не супер-технологічні рішення, але завдяки нашому воєнному досвіду їх можна застосовувати, де завгодно і як завгодно. Я не хочу, щоб на нашій крові виникли компанії, де технічно працюватимуть українці, але самі компанії будуть закордонні. У нас є можливість побудувати такі компанії в Україні.

Нам дали можливість ввозити комплектуючі без мит та податків, є Дія.City. Завдяки податку на виведений капітал можна реінвестувати прибуток. Якщо держава буде підтримувати цей розвиток, ми зможемо реалізувати наші плани.

Засновник ARX Robotics Марк Вітфельд

Україна стала Кремнієвою долиною для Європи у сфері оборонних технологій. Коли ми принесли наші системи на лінію фронту, вони виявились не підхожими для умов реальної війни. У співпраці з українськими військовими ми адаптували їх дуже швидко. У Європі такі процеси займають роки.

Україна може брати розробки європейських компаній і випробовувати їх в умовах реальної війни. В українських оборонних стартапів є розуміння, що добре працює на фронті. Цього бракує європейцям. Європі важливо співпрацювати з Україною в напрямку DefenceTech. Це допоможе нам не програти наступну війну.

Українцям треба швидко робити продукти для фронту. А в Європі є список вимог та сертифікацій. Якщо ви їх не виконаєте, ваш продукт не буде поставлений на озброєння. Західним країнам не цікаво те, що працює зараз чи буде працювати завтра. Вони звикли робити одні й ті самі речі останні 40-50 років. Це важкі дорогі системи, танки, які можуть бути знищені FPV-дроном за $500 .

Монік Браун, Олександр Яковенко та Олександр Чендеков на ForbesTech 2024

Україна продемонструвала, що танки не можуть виграти війну. Захід це побачив. Через кілька років Україна буде одним з лідерів у сфері оборонних технологій.

Зараз ринок дуже розпорошений. Щоб мати доступ до європейських ланцюгів постачання та будувати чемпіонів, галузі необхідно об’єднання.

Колишній директор UkrJet та технічний директор Airlogix Олександр Чендеков

Класичний MilTech існує сотні років. Це виробництво бронетехніки, авіації, артилерії, боєприпасів. Україна показала, що існує інший MilTech на стику цивільних і військових технологій. Ми показали, що це може змінювати перебіг подій на полі бою. Ці два MilTech почали взаємодіяти – тут є і конкуренція, і кооперація. У цьому наші можливості.

Проблеми можуть виникати у трансфері військових технологій. За законодавством щодо експорту та імпорту військових технологій дуже складно класифікувати цю взаємодію. Коли це передача товарів – все просто. Складнощі виникають при передачі інтелектуальної власності чи корпоративних прав на компанію.

Для успішного розвитку новоствореного приватного MilTech держава має забезпечити прозорі правила взаємодії з зовнішнім світом. Виробники мають розуміти – якщо щось можна сьогодні, це можна буде і завтра. Ми не знаємо, як довго діятимуть ті спрощені процедури, які в нас є зараз.

Без прозорих правил доступу українських компаній на захід, а західних в Україну – складно стратегічно мислити. Наявність правил на тривалий період дозволяє інвестувати, планувати й розвиватися.

Я стикався з пропозиціями релокувати команду. Але в цьому немає сенсу. Ви втратите потенціал і мотивацію, яку ці люди мають, бувши в Україні. Інший підхід – створення закордонної команди з людей, які вже давно емігрували. Це дозволяє будувати процеси й займатися розробками, залучаючи досвід української команди.

В Україні не вистачає компаній, які роблять компоненти та виконують підрядні роботи. Я очікую, що до оборонних компаній, які виробляють готові продукти, додасться потужна промислова інфраструктура.

Екстопменеджерка Lockheed Martin Монік Браун

Найбільш вражаюча річ в українському DefenceTech – люди й поглиблена культура інновації. Невизначеність безпекової ситуації призводить до готовності та стійкості, яку ми бачимо серед українських підприємців в оборонному секторі. Війна створила можливості продемонструвати, на що здатні українці. Зараз є можливість це капіталізувати.

Великі іноземні компанії будуть капіталізувати ті партнерства, які в них вже є в Україні. Це можуть бути космічні технології, збройні системи, боєприпаси. Українські компанії також можуть працювати з іншими технологіями у напрямках лазерів чи стійких систем комунікації.

Співпраця з іноземними компаніями – це скоріше синергія, а не конкуренція. Створення спільних підприємств в Україні – хороший варіант партнерства. Ще одне питання – захист дрібніших компаній, щоб вони мали право голосу.

НАТО має оцінити, які збройні системи працюватимуть в умовах великої війни. Вони тестують це озброєння зараз і намагаються зрозуміти, як його удосконалити. Потужна промислова база близько до лінії фронту створює такі умови й дає можливість довготривалої підтримки для масштабування.

Перебування українських компаній в Україні – це ризики обмеження експорту та репатріації капіталу для іноземних інвесторів . Щоб ці компанії могли продовжувати працювати тут, ці обмеження треба подолати.

Після завершення війни Україна має зробити домашню роботу і будувати військові підприємства, які зможуть постачати продукцію НАТО. Схоже ми бачили в Тайвані.

Технології