Мільярдер Бен Ламм намагається воскресити мамонта. Навіщо це CEO Colossal Biosciences і чому це важливо для народжуваності людства?

22 лютого 2025 р. 16:20

22 лютого 2025 р. 16:20

Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine

Серійний підприємець Бен Ламм, 43, та генетик Гарварду Джордж Черч, 70, заснували Colossal Biosciences у 2021 році, щоб відродити мамонта. Ідея водночас божевільна й геніальна, але з потенційним впливом на екологію, зміну клімату та навіть медицину — якщо їм вдасться її реалізувати.

Нещодавно компанія залучила $200 млн інвестицій при оцінці в $10,2 млрд, очолюваній TWG Global. Це зробило Лемма мільярдером зі статком у $3,7 млрд, оцінює Forbes. Черч, який почав працювати над концепцією задовго до створення компанії, не володіє часткою акцій в Colossal.

«Той факт, що я не мільярдер, майже такий же цікавий, як і те, що Бен ним став», — зазначив Черч, додавши: «Якби у мене був мільярд, я б просто витратив його на реалізацію ідеї».

Черч, відомий своїми сміливими ідеями, працював над секвенуванням геному шерстистого мамонта з 2008 року. «Я належу до покоління, яке читало «Парк Юрського періоду»», – каже він. Ще в 1984 році він розробив перший метод геномного секвенування, який призвів до створення першої геномної послідовності збудника людських хвороб H. pylori (що викликає виразку шлунка). За свою карʼєру він також співзаснував близько 50 біотехнологічних компаній.

Мрії Черча «воскресити» мамонта почалися в його лабораторії без думки про комерційний успіх. Ідея здавалася настільки фантастичною, що він навіть не намагався залучити інвесторів. «Я був настільки впевнений, що ніхто не дасть на це грошей, що навіть не просив їх», – каже він.

У 2013 році після виступу Черч отримав грант у $100 000 від інвестора Пітера Тіля . Цих коштів було явно недостатньо для фінансування досліджень. «Ми виживали на мінімальних ресурсах, а потім з’явився Бен і зміг залучити значні інвестиції», – додає Черч.

Не мільярдер, хоча співзаснував 50 компаній: «Я жахливий бізнесмен», — сказав Джордж Черч, генетик із Гарварду та співзасновник Colossal Biosciences. Фото COLOSSAL BIOSCIENCES

Заробити на мамонтах

Бен Ламм заснував або співзаснував п’ять компаній, кожну з яких згодом викупили. Серед них – Hypergiant, компанія, що розробляла програмне забезпечення на основі ШІ , яку у 2023 році придбала венчурна фірма Thrive Capital одного з найбагатших американців Джоша Кушнера за нерозголошену суму.

Ще у 2019 році, працюючи в Hypergiant, Ламм натрапив на статтю про роботу Черча над відродженням мамонта. Він зв’язався з генетиком, зустрівся з ним у Гарвардській лабораторії. В результаті у вересні 2021 року вони разом заснували Colossal, отримавши $15 млн початкового фінансування.

Процес «де-вимирання» почався з розкопок решток мамонтів у арктичній вічній мерзлоті та секвенування їхнього геному для виявлення відмінностей між ними та їхнім найближчим сучасним родичем – азійським слоном. Черч і його команда розробили спеціальні інструменти для пошуку, аналізу та порівняння геномів з метою відродження велетенської істоти Льодовикового періоду. Colossal використовує технології генної інженерії, щоб створити гібрид мамонта й слона, здатний виживати в холодних умовах.

Чому мамонти важливі

Шерстисті мамонти, які важили від 6 до 8 т, відігравали важливу роль у підтриманні екосистеми північних степів. Вони паслися, витоптували дерева, сповільнюючи відтавання вічної мерзлоти та допомагаючи зберігати органічний вуглець під поверхнею ґрунту – критично важливий фактор у боротьбі з кліматичною катастрофою.

Colossal планує створити перше дитинча мамонта до 2028 року (раніше вони називали 2027-й). Але це не єдиний вид, який компанія прагне повернути. У списку також є птаха додо та тасманійський тигр .

Colossal планує відновити популяцію птаха додо, який зник у XVII столітті через полювання та знищення середовища існування. Фото Getty Images

Ламм каже, що не вважає мамонта першим видом, який компанія поверне до життя, натякаючи, що відродження додо (вимер у 1681 році) або тасманійського тигра (офіційно визнаного вимерлим у 1982 році) може відбутися раніше. Проте він не уточнює, який саме з цих видів з’явиться першим.

Щоб реалізувати своє бачення, Colossal залучила загалом $435 млн від провідних інвесторів, серед яких Breyer Capital, Draper Associates, а також TWG Global – інвестиційна компанія мільярдерів Марка Волтера та Томаса Талла.

Хоча компанія поки що не має доходу від своїх зусиль у сфері «де-вимирання», вона створила два додаткові стартапи: платформу обчислювальної біології Form Bio (2022 рік) компанію з біологічної утилізації Breaking (2024 рік).

Відсутність доходів означає, що оцінка Colossal у $10,2 млрд базується не на реальному бізнесі, а на вірі інвесторів у майбутній потенціал цієї науки.

«Colossal є провідною компанією, яка працює на перетині ШІ , обчислювальної біології та генної інженерії як для відродження видів, так і для їхнього збереження», – каже Марк Волтер, який також є гендиректором Guggenheim Partners.

«Ми отримуємо багато запитань, зокрема: «Чи не повинні були ці кошти піти на традиційні підходи до збереження природи?», – розповідає Бет Шапіро, головна наукова співробітниця Colossal. Традиційні методи охорони природи дійсно повинні отримувати інвестиції, які залучила Colossal, але це нові гроші, нові люди та нові ідеї, які приходять у сферу, що гостро потребує фінансування.

CEO Colossal Biosciences Бен Ламм у студії 180 у Лондоні перед британською прем’єрою документального фільму «Полювання на найстарішу ДНК», 1 жовтня 2024 року. Фото Getty Images

Переговори з урядами та майбутній дохід

Ламм бачить у розробках компанії основу для великого бізнесу, зокрема можливість отримання доходу від урядів, які хочуть або повернути зниклі види, або запобігти вимиранню існуючих. Держави вже давно фінансують програми збереження природи, але бюджетування для такої передової (і потенційно суперечливої) науки було б новим кроком.

«Якби на початку 2024 року ви сказали мені, що уряди будуть платити нам за ці проєкти, я б відповів: «Мабуть, ні». Але зараз ми бачимо, як це змінюється», – каже Ламм.

Наразі Colossal веде активні переговори з двома урядами, один із яких є острівною державою, щодо контрактів на збереження біорізноманіття. Проте поки що жодної угоди не підписано. «Для нас це дуже цікаво, тому що пошук способів відродження видів створює технології, які ми можемо монетизувати або ліцензувати, – розповідає Ламм. – Повернення тварин у їхні природні середовища створює можливості для довгострокових прибутків у вигляді вуглецевих кредитів, кредитів на природу та туристичних податків».

Кредити на біорізноманіття або екологічні кредити покликані стимулювати захист і відновлення природних середовищ існування. Це схоже на те, як вуглецеві кредити спрямовані на зменшення викидів CO₂. Colossal потенційно може створювати нові джерела доходу з цих ринків і, можливо, навіть отримувати частку туристичних податків від країн, з якими вона працюватиме.

Генна модифікація як спосіб врятувати вид

Один із урядів, з якими Colossal веде переговори (Ламм не назвав його), намагається врятувати вид, що перебуває на межі вимирання й має значний гендерний дисбаланс — переважно самців. Через нестачу самок і сезонність розмноження виникають проблеми з генетичним різноманіттям і термінами відтворення. Це може призвести до повного зникнення виду. Урядові зусилля можуть зайняти 25 років і коштувати $350 млн, але вид все одно може зникнути. Colossal пропонує альтернативний підхід: генетично модифікувати самиць та індукувати їх до постійного розмноження замість сезонного.

«Навіть якщо ми візьмемо $100 млн за цей проєкт, в результаті вид гарантовано врятують, ми скоротимо 20 років з їхнього плану та зекономимо державі сотні мільйонів доларів», – сказав Ламм.

Проте такий підхід викликає етичні питання, визнає він. Саме такі технології можуть зробити Colossal не лише лідером у відродженні мамонтів, а й ключовим гравцем у глобальних програмах збереження видів.

Відтворення мамонта несе за собою багато викликів, серед яких зміна сьогоднішнього клімату через глобальне потепління. Фото Getty Images

Порятунок тварин від вимирання – це серйозна справа, адже понад 46 300 видів, що становлять 28% від усіх оцінених, перебувають під загрозою зникнення, за даними Міжнародного союзу охорони природи. Втрата біорізноманіття шкодить планеті й розбалансовує екосистеми.

Ламм і Черч наводять як приклад те, що сталося в Єллоустонському парку після повторного заселення вовків у 1995 році. Повернулися колонії бобрів, краще почали рости верби, а співочих птахів стало в рази більше. «Це було нагадування про те, що один вид може змінити ситуацію», – каже Черч.

Це особливо стосується видів, які відіграють ключову роль у підтриманні рівноваги важливих екосистем, що, своєю чергою, підтримують баланс усієї планети. Слони (включно з їхніми давніми родичами мамонтами) є «ключовими видами в кожному середовищі, де вони коли-небудь жили – від африканської савани до азійських тропічних лісів», – додав він.

Однак генетична модифікація істот і випуск їх у дику природу для збереження біорізноманіття або боротьби зі змінами клімату є суперечливим підходом. «Повернення мамонта – це необґрунтований, непродуманий проєкт, покликаний залучити інвестиції їхньою компанією», – зазначив Карл Флесса, професор геонаук в Університеті Аризони.

«Випускати генетично модифіковані організми в природу – що може піти не так? – каже він. – А випускати вид, який пристосований до холоду, у світі, що швидко нагрівається, коли середовище його існування зникає – це вже етичне питання».

Головна наукова керівниця Шапіро думає інакше: «Проблема в тому, що природні середовища змінюються швидше, ніж еволюція встигає за ними. Було б нерозумно не дозволити собі дослідити, які можливості дають ці технології».

Компанія Colossal розшифрувала геноми трьох видів. Для мамонта вона продемонструвала багатофункціональне редагування генів у понад 20 ділянках, пов’язаних з адаптацією до холоду – однією з ключових ознак, які компанія прагне відновити. Для тасманійського тигра Colossal працює над вирощуванням ембріонів в штучній матці. Мета для слонів – також прискорити їхнє розмноження в штучних матках, що є складним завданням через їхні розміри та тривалий період вагітності.

Екстракорпоральне запліднення

Наукові розробки Colossal можуть виявитися корисними й у сфері охорони здоров’я людини. Якщо штучні матки успішно використовуватимуться для відтворення вимерлих видів, вони можуть допомогти й у процесі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Вже зараз пов’язаний із дослідженнями Черча стартап Gameto працює над тим, щоб зробити ЕКЗ доступнішим за рахунок дозрівання яйцеклітин поза тілом жінки. «Технічно це не пов’язано з Colossal, але пов’язано з нашим інтересом до створення яйцеклітин слонів», – пояснив Черч.

У довгостроковій перспективі Ламм бачить потенціал у створенні біобанків, що зберігатимуть зразки тканин колись вимерлих і критично зникаючих видів, на які зможуть покладатися дослідники. Він також розглядає можливість отримання державних контрактів на повернення вимерлих видів або порятунок тих, що під загрозою.

Ламм посилається на науковий прогрес компанії, який змушує скептиків засумніватися щодо можливості повернення вимерлих видів. «Зараз ми зосереджені виключно на науці, адже якщо наука не спрацює, то все інше не має значення», – підсумував він.

Технології