Стартапи змагаються за прорив у ядерному синтезі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Стартапи змагаються за прорив у ядерному синтезі

29 вересня 2025 р. 12:35

29 вересня 2025 р. 12:35

Сьогодні у світі вже понад 53 стартапи змагаються , щоб зробити ядерний синтез джерелом чистої та комерційно життєздатної енергії .

Ця технологія давно відома: саме завдяки синтезу сяють зорі й вибухають водневі бомби. Але людство понад 70 років намагається опанувати її для мирної енергетики. “Кожне десятиліття ми чули обіцянки, що синтез з’явиться за десять років” , — іронічно згадує журналіст Давид Ларуссері .

Ситуація змінилася: якщо у 2010-х приватних компаній у цій сфері було лише 10, то у 2025 році їх 53 . За даними Асоціації індустрії синтезу (FIA), інвестиції зросли до 9,7 мільярда доларів , з яких 2,6 млрд вкладено лише за останній рік. Це набагато більше, ніж було до 2021 року загалом.

Стартапи пропонують різні підходи. Американська Commonwealth Fusion Systems робить ставку на компактний токамак з надпровідними магнітами. Німецька Proxima Fusion розвиває стеларатор — складнішу, але потенційно стабільнішу конструкцію. Helion Energy прагне створити систему, де енергія плазми перетворюється безпосередньо в електрику. А Marvel Fusion експериментує з лазерами й новими інерційними методами.

“Ми на крок ближче до того, щоб побачити перший комерційний реактор синтезу” , — зазначив президент FIA Ендрю Голланд . Більшість компаній ставлять орієнтир: вийти на ринок електроенергії до 2035 року .

Попри ентузіазм, виклики величезні. Потрібно утримувати плазму мільйонних температур, вирішити проблему відтворення тритію та подбати про довговічність матеріалів, що контактують з плазмою. “Це марафон, а не спринт” , — наголошують інженери.

Надія на синтез живиться його унікальними перевагами. Він не створює довгоживучих радіоактивних відходів, використовує водень як паливо і теоретично може забезпечити необмежену кількість дешевої енергії без вуглецевих викидів . Саме тому змагання стартапів у цій галузі сьогодні називають однією з ключових технологічних перегонів XXI століття.