Крихітна риба довела, що має самосвідомість: вчені провели дзеркальний тест

03 березня 2026 р. 16:28

03 березня 2026 р. 16:28

Морська риба губань-чистильник продемонструвала ознаки самопізнання у модифікованому дзеркальному тесті, який раніше вважали індикатором інтелекту великих мавп. У новому експерименті вона не лише реагувала на мітку на тілі, а й використовувала шматочок їжі, щоб перевірити властивості відображення, передає ScienceAlert .

У дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, проаналізували поведінку Labroides dimidiatus (губань-чистильник) — невеликої морської риби, відомої тим, що поїдає паразитів з тіл більших риб. Уперше про проходження Labroides dimidiatus дзеркального тесту повідомили ще у 2018 році, однак тоді результати викликали дискусії.

Класичний тест із міткою передбачає, що тварині наносять позначку на тіло в місці, яке вона не може побачити без дзеркала. Якщо, побачивши відображення, вона намагається прибрати мітку, це трактують як ознаку самопізнання. Раніше його проходили шимпанзе, слони та дельфіни.

Засновник методики, еволюційний психолог Гордон Ґеллап, після експерименту 2018 року припускав, що риби можуть сприймати мітки як паразитів на “іншій” рибі у дзеркалі. Тому нова команда зі Столичного університету Осаки та Невшательського університету дещо змінила тест.

“У попередніх дослідженнях дзеркального очищення процедура, як правило, полягала в тому, що риба бачить дзеркало протягом декількох днів… і додається знак, — пояснив біхевіоріаліст Шумпей Согава. — У цьому дослідженні порядок був зворотним: спочатку позначили риб, потім вперше ввели дзеркало”.

За його словами, риби, ймовірно, відчували щось незвичне на тілі ще до появи відображення. Коли ж з’явилося дзеркало, воно “негайно надало візуальну інформацію, яка відповідала чинним тілесним очікуванням, отже, зішкрібання відбувалося набагато швидше”.

У середньому риби намагалися позбутися “паразита” вже за 82 хвилини після появи дзеркала. Дослідники вважають, що це свідчить про наявність у них уявлення про власне тіло ще до візуального підкріплення.

Після кількох днів звикання до дзеркала частина особин демонструвала іншу незвичну поведінку. Вони піднімали шматочок креветки, підпливали з ним до дзеркала й кидали, спостерігаючи за синхронним падінням відображення та торкаючись поверхні ротом.

На думку команди, це є формою “тестування на випадок надзвичайних ситуацій” — спробою перевірити, як працює відображення, використовуючи зовнішній об’єкт. Подібну поведінку раніше фіксували у свиней, макак-резусів, скатів-мант і корів, навіть якщо вони не проходили тест із міткою.

“Висновки цього дослідження, ймовірно, вплинуть не тільки на академічні питання… але й безпосередньо вплинуть на питання, що мають відношення до нашого життя, включаючи добробут тварин, медичні дослідження та навіть дослідження штучного інтелекту”, — зазначив біолог Масанорі Кода.

Автори вважають, що самосвідомість могла з’явитися значно раніше в еволюції, ніж припускали. Вони додали: “Наші результати свідчать про те, що самосвідомість розвивалася як мінімум з кістковими рибами (450 мільйонів років тому) і, ймовірно, широко поширена серед хребетних”.

Раніше рибалки поблизу узбережжя США фіксували на хвостах червоних окунів плями , що нагадують літери, цифри, серця та навіть відомі логотипи. Ентузіасти, які збирають ці фотодокази, вбачають у цьому своєрідну форму комунікації природи з людиною.

Технології