Центри обробки даних з клітин людського мозку: стартап створює “біологічні комп’ютери"

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Центри обробки даних з клітин людського мозку: стартап створює “біологічні комп’ютери"

16 березня 2026 р. 12:54

16 березня 2026 р. 12:54

Австралійський біотехнологічний стартап Cortical Labs планує створити перші у світі “біологічні центри обробки даних”. Їхня робота базуватиметься на комп’ютерах CL1, що складаються приблизно з 200 тисяч живих людських нейронів, замість традиційних чипів. Компанія розробляє такі об’єкти у Мельбурні та Сінгапурі, співпрацюючи з оператором DayOne Data Centers, повідомляє Futurism .

У мельбурнському датацентрі планують встановити 120 систем CL1. У Сінгапурі, за планами DayOne, можуть розгорнути до тисячі таких пристроїв. Технологію компанія описує як нову форму обчислень, яку називає “wetware”.

Система працює так: комп’ютер надсилає електричні сигнали нейронам, вирощеним зі стовбурових клітин людської крові. Вбудовані мікрочипи фіксують реакцію нейронів і перетворюють її на вихідні дані.

Минулого року Cortical Labs уже демонструвала роботу біологічного комп’ютера CL1. Тоді дослідники представили пристрій як “перший у світі біологічний комп’ютер, що підтримує розгортання коду”.

У лютому компанія показала новий експеримент із цією системою. Нейрони навчили взаємодіяти з відеогрою Doom, що стало більш складним завданням порівняно з ранніми експериментами, коли клітини змушували грати у Pong у 2022 році.

У Cortical Labs вважають, що біологічні обчислення можуть мати суттєву енергетичну перевагу. За даними Bloomberg , майбутні дата-центри з такими системами “споживатимуть лише частину енергії, що використовується звичайними процесорами штучного інтелекту”.

Генеральний директор DayOne Data Centers Гон Венг Чонг заявив, що енергоспоживання одного вузла CL1 надзвичайно низьке. За його словами, для роботи пристрою потрібно менше електроенергії, ніж для портативного калькулятора.

Водночас практична ефективність таких систем поки що залишається незрозумілою. Компанія ще не довела, що біологічні комп’ютери здатні конкурувати з сучасними потужними процесорами центрів обробки даних.

Однак розробники вважають, що технологія може стати відповіддю на екологічні проблеми сучасних дата-центрів . Інфраструктура штучного інтелекту вже відома високим споживанням електроенергії та води, а також зростанням цін на електрику у регіонах, де будують такі об’єкти.

Раніше біоінженери з Університету штату Огайо успішно протестували використання міцелію грибів шиїтаке як мемристорів — електронних компонентів, здатних зберігати дані через зміну електричних станів. У ході експерименту зневоднений міцелій виконував роль оперативної пам’яті, обробляючи до 5850 сигналів на секунду з точністю 90%.