вологість:
тиск:
вітер:
Вчені знайшли антибактеріальний засіб, яким користувалися неандертальці
Вчені заявили про те, що неандертальці могли використовувати темну в'язку субстанцію не тільки як клей, а й для лікування ран. Таким чином, вони випередили сучасну медицину на 200 тисяч років, повідомляє Science Alert.
Дослідникам уже було відомо про те, що неандертальці використовували березовий дьоготь, в'язку речовину, яку отримують із березової кори, для того, щоб кріпити наконечники списів до руків'їв. Цю речовину знаходили по всій Європі, її використовували з різною метою, зокрема, як один із найдавніших в історії водовідштовхувальних засобів та жуйку.
"Поряд з цими знахідками, з'являється дедалі більше свідчень використання лікарських засобів і рослин серед неандертальців, тому нас зацікавило використання березового дьогтю в цьому контексті", — заявив провідний автор дослідження Тьяарк Сіемссен, археолог із Кельнського університету та Оксфордського університету.
Під час нового дослідження вчені відтворили березовий дьоготь, використовуючи інгредієнти і процеси, які, можливо, застосовувалися неандертальцями. Після цього вчені з Університету Кейп-Бретона в Канаді провели біологічні тести, щоб підтвердити лікувальні властивості смоли.
"Саме це ми й довели. Тепер ми знаємо, що речовина, яку неандертальці виробляли 200 000 років тому, також має антибактеріальні властивості", — заявив співавтор дослідження Маттіас Біренштіль, професор хімії в Університеті Кейп-Бретона.
Щоб відтворити лікарський засіб, яким користувалися неандертальці, вчені зібрали кору з двох видів беріз, широко відомих у пізньому плейстоцені, приблизно від 129 000 до 11 700 років тому. Потім вони викорисали три методи добування смоли, щоб перетворити кору на липку речовину, що намазується.
Перший метод передбачає нагрівання березової кори в жерстяній банці. Ця техніка натхненна народом мікмак, корінним населенням Нової Шотландії, які протягом поколінь використовували березову смолу як основу своєї традиційної аптеки.
Два інших методи відтворили те, що, можливо, робили неандертальці. Перший передбачав спалювання кори в герметичній підземній ямі, що давало змогу створити суху дистиляцію, яка відбувається за відсутності кисню.
У другому, специфічному для того періоду методі, дослідники спалювали березову кору поруч із твердою поверхнею, каменем, а потім зішкрябували смолу, що конденсувалася на поверхні каменю.
Усі зразки смоли виявилися ефективними проти золотистого стафілокока, бактерії, яка спричиняє інфекції ран. Разом з тим, смола не показала жодної ефективності проти кишкової палички (Escherichia coli).
Результати дослідження вказують на те, що стародавні люди використовували березовий дьоготь для лікування ран або шкірних захворювань. Ймовірно, вони розкрили антибактеріальні властивості дьогтю випадково, оскільки він потрапляє всюди, якщо з ним щось робити.
Раніше вчені заявили про те, що неандертальці спеціально приносили і розміщували в печері, розташованій на території сучасної Іспанії, черепи рогатих тварин. Це може вказувати на те, що у цих родичів людини були складні культурні традиції ще 43 тисячі років тому .
Джерело: zn.ua (Технології)
Новини рубріки
Воєнні ігри за участю ШІ майже завжди закінчуються ядерним конфліктом: що показало моделювання
11 квітня 2026 р. 10:05
Перша квантова батарея в світі порушила всі правила зарядки
11 квітня 2026 р. 01:23