Дослідження "скелетів в обіймах": у Польщі підтвердили перше одностатеве поховання

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дослідження "скелетів в обіймах": у Польщі підтвердили перше одностатеве поховання

23 травня 2026 р. 13:52

23 травня 2026 р. 13:52

У Польщі завершили генетичний аналіз двох скелетів, знайдених у середньовічному похованні в обіймах, і встановили, що обидві особи були жінками та не мали між собою родинного зв’язку. Це перше генетично підтверджене одностатеве подвійне поховання в середньовічній Польщі, повідомляє Live Science.

Останки, віком 800 років, археологи виявили під час розкопок у соборі Воздвиження Святого Хреста в місті Ополе між 2022 і 2025 роками. Одного зі скелетів поховали за типовим християнським обрядом — лежачи на спині з витягнутими вздовж тіла руками. Іншого поклали на бік, з рукою, розміщеною під головою другої людини, що створювало ефект “обіймів”.

“Відкриття нетипового поховання в такому унікальному місці, природно, викликало питання про характер взаємозв’язку між людьми, похованим разом в одній могилі”, — зазначила Агата Ціслік, біологічна антропологиня з Інституту імунології та експериментальної терапії імені Людвіка Гіршфельда в Польщі.

Дослідники припускають, що обидві жінки могли бути поховані одночасно, з огляду на їхнє положення в могилі. Однак археологи застерігають, що інтерпретації на основі пози тіла та зовнішніх ознак можуть бути неточними.

Генетичний аналіз ДНК, проведений міжнародною командою науковців, дозволив реконструювати фрагменти генетичного коду обох осіб. У результаті підтвердили, що вони не були родичами.

Дослідники наголошують, що точний характер їхнього зв’язку залишається невідомим. Серед можливих пояснень — спільне проживання, релігійні чи соціальні зв’язки або так звана “фіктивна спорідненість”.

“Ці соціально визнані зв’язки функціонували подібно до сімейних зв’язків та могли відображатися в похоронних обрядах, — пояснила Ціслік.

Водночас науковці не виключають, що подібні поховання могли мати різні соціальні або ритуальні значення в середньовічному суспільстві. Розташування могили біля стін собору, яке зазвичай було зарезервоване для заможних або впливових осіб, свідчить про відсутність соціальної маргіналізації похованих.

Результати цього дослідження опублікували в Journal of Archaeological Science: Reports, який вийде в вересні 2026 року. Подальший аналіз інших середньовічних поховань в Ополі може допомогти зрозуміти, чи це поодинокий випадок, чи частина ширшої похоронної практики.

Нещодавно археологи, які досліджують цвинтар XVII століття у Високій Арктиці, виявили свідчення небезпек , які переслідували китобоїв раннього Нового часу, включно з цингою і важкою фізичною працею. Але це місце поховання швидко зникає через зміни клімату, перетворюючи археологічні розкопки на перегони з часом.