Ілюзія компетентності: вчені довели, що залежність від чат-ботів послаблює критичне мислення

20 червня 2026 р. 17:43

20 червня 2026 р. 17:43

Дослідження, проведене в Массачусетському технологічному інституті (Massachusetts Institute of Technology, MIT), показало, що надмірна залежність від чат-ботів на кшталт ChatGPT та Claude може зменшувати здатність людей критично мислити. Науковці дійшли висновку, що постійне використання штучного інтелекту для перевірки контенту може послаблювати навички самостійного виявлення дезінформації, передає The Guardian .

У чотиритижневому експерименті взяли участь 67 людей зі США та Великої Британії. Їм пропонували визначати, чи є справжніми новинні заголовки та зображення, використовуючи як власні судження, так і допомогу ШІ-системи на базі GPT-4o з інтегрованим пошуком Google.

Дослідники встановили , що чат-боти дійсно покращували точність оцінок. Використання штучного інтелекту збільшувало ймовірність правильно визначити фейковий або справжній контент на 21%.

Водночас тривале покладання на підказки ШІ мало й негативний ефект. Коли на четвертому тижні учасникам запропонували оцінювати нові зображення без сторонньої допомоги, їхня результативність виявилася на 15,3% нижчою порівняно з початком експерименту.

“Коли ми взаємодіємо зі штучним інтелектом, нам здається, що ми стаємо кращими у певних завданнях, але існує достатньо досліджень, які показують, що це не завжди так”, — зазначила аспірантка MIT і співкерівниця дослідження Анку Рані.

За словами авторів роботи, проблема полягає в тому, що системи ШІ зазвичай орієнтовані на швидке надання правильної відповіді, а не на розвиток навичок аналізу. Через це користувачі можуть дедалі частіше покладатися на рекомендації алгоритмів замість власних міркувань.

Дослідження також показало, що люди часто довіряють відповідям чат-ботів через їхню впевнену манеру подачі інформації. Частина учасників визнавала, що просто погоджувалася з рекомендаціями системи, оскільки вона “звучала компетентно”.

Особливо показовим виявився розрив між реальними результатами та самооцінкою користувачів. Майже чверть учасників була переконана, що їхні навички розпізнавання дезінформації покращилися, хоча фактичні показники свідчили про протилежне.

Автори дослідження наголошують, що подібні ризики вже спостерігалися під час поширення інших технологій. Зокрема, використання калькуляторів вплинуло на навички усних обчислень, а GPS-навігації — на здатність орієнтуватися без електронних підказок.

Попри це автори дослідження вважають результати важливими для освітян, які впроваджують ШІ в навчання, та для суспільства, що стикається з масовою онлайн-дезінформацією. Дослідники підсумували, що розвиток складних технологій має стимулювати критичне мислення користувачів, а не формувати когнітивну залежність від ШІ.

Тим часом фінансові компанії та банки дедалі більше розчаровуються в молодому поколінні “аборигенів ШІ” , чиї робочі ідеї після перевірки виявляються поверхневими через брак аналітичних навичок. У результаті індустрія почала скорочувати найм випускників STEM-напрямів, зміщуючи фокус на студентів гуманітарних спеціальностей із розвиненим критичним мисленням.

Технології