Добровільна цифрова колонізація: як Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ

24 липня 2026 р. 09:38

24 липня 2026 р. 09:38

Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Що не так із цією пропозицією, розповідав у статті “ Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу ” завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Олексій Костенко .

Обіцянку цифрового суверенітету Пекін підкріплює конкретними технологічними рішеннями. Зокрема, Китай пропонує свої моделі штучного інтелекту з відкритим кодом. Це, за словами Костенка, означає, що розробники можуть вільно використовувати такі моделі ШІ, змінювати й адаптувати їх під власні потреби. Ці моделі дешевші за більшість західних аналогів, працюють навіть на менш потужному обладнанні та легше адаптуються до локальних умов.

Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці, зазначає експерт. Держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти.

Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність від китайських оновлень, обладнання та постачальників. А відтак — і зацікавленість у тому, щоб уся ця система працювала й далі, пояснює Костенко.

Це, за словами експерта, і є добровільна цифрова колонізація: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти.

“Формально країна-партнер зберігає прапор і парламент, фактично ж її управлінські рішення дедалі більше залежать від побудови мовних моделей, оновлень і стандартів, сертифікованих у КНР. А WAICO стає політичним дахом цієї «співдружності»: формально в ній усі рівні, а фактично домінує той, хто надає моделі, обладнання, навчання й кредити”, — зазначає Костенко.

У липні 2026 року в Шанхаї напередодні Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту представники 29 держав підписали угоду про створення Всесвітньої організації співпраці у сфері ШІ — World Artificial Intelligence Cooperation Organization (WAICO). Серед підписантів — Китай, Росія, Казахстан, Індонезія, Малайзія, ПАР, Пакистан, Лаос, Сенегал, а також інші країни Азії, Африки й Латинської Америки, зокрема Куба та Венесуела.

Reuters писало, що глава КНР Сі Цзіньпін позиціонує Китай як лідера нового глобального порядку в галузі штучного інтелекту. У промові на церемонії відкриття конференції в Шанхаї Сі закликав країни “скористатися рідкісною історичною можливістю”, яку надає штучний інтелект із відкритим кодом.

Ці висловлювання стали чітким викладом амбіцій Китаю щодо формування глобального управління штучним інтелектом, у якому моделі з відкритим кодом позиціонуються як суспільне благо, а Пекін — як альтернатива Вашингтону у вирішальний момент перегонів за технологічне лідерство. Водночас Китай намагається знайти баланс між відкритістю та національною безпекою, оскільки моделі ШІ стають дедалі потужнішими. Глобальне регулювання штучного інтелекту стало новим полем битви для провідних світових держав.

Технології