У шведській печері виявили поховання вагітної підлітки, якій було 9000 років

15 серпня 2026 р. 06:34

15 серпня 2026 р. 06:34

Археологи виявили в печері на віддаленому шведському острові останки молодої жінки та плоду, розміри якого відповідали приблизно 32–34 тижням вагітності, повідомляє Science Alert.

Неймовірне відкриття було зроблено в печері Судер Вагнхус на безлюдному острові Лілла Карлсе, природному заповіднику в Балтійському морі біля узбережжя Готланда. Якщо оцінки археологів правильні, вік останків становить 8000–9500 років. Тобто ця знахідка є одними з найдавніших відомих останків вагітної жінки.

Крім того, вчені виявили, що жінка та ненароджена дитина були поховані на острові не самі. «У нас є дані про одну або, можливо, двох інших людей, виявлених у печері (принаймні, один із них — маленька дитина), хоча й лише за кількома окремими кістковими фрагментами, що вказує на те, що печера використовувалася як місце поховання або щось подібне. Це також відповідає ситуації на сусідньому острові Стора Карлсе та в печері Стора Фервар, де в аналогічній печері, розкопаній наприкінці 1880-х років, було виявлено близько 15 останків того ж періоду», — заявив археолог Александр Сьєстранд з Уппсальського університету у Швеції.

Вхід до печери Судер Вагнхус був відомий давно — він розташований на узбережжі острова, височіючи над рівнем моря, його вхід розміром 18 на 18 метрів звернений до Балтійського моря. Але в 1992 році вчені виявили прихований уламками бічний вхід. Коли дослідники увійшли до нього, вони виявили кістки тварин, а радіовуглецевий аналіз одного черепа вівці показав, що він датується XIV століттям, що дозволяє припустити, що печера залишалася недоторканою близько 700 років.

З метою захисту вхід до печери знову замурували, а в 2023 році відкрили для досліджень.

«Виявлені дані переконливо свідчать про те, що плід перебував усередині. Плід також розташований головою до ніг матері, і, наскільки нам вдалося визначити за положенням матері, обличчям до хребта, що відповідає віку плоду, який повернувся в животі, готуючись до пологів», — сказав С’єстранд.

Вік жінки становив 14–19 років, тобто вона була підлітком. Положення її кісток вказує на те, що вона могла бути похована в так званій позі «Хоккера», згорнувшись на боці — позі, яка, за словами Сьєстранда, відповідає типовим похованням того часу.

Розмір кісток плоду відповідав третьому триместру вагітності. Але те, чому мати й дитина загинули, залишається загадкою.

Останки вагітних жінок з плодами вкрай рідкісні серед археологічних знахідок, незважаючи на небезпеку, яку становили вагітність і пологи протягом більшої частини історії людства. Одна з головних причин полягає в тому, що останки людей у принципі знаходять дуже рідко, оскільки органічні матеріали, навіть кістки, дуже легко розкладаються. Маленькі й крихкі кістки зберігаються ще рідше.

«Кістки плоду та немовляти дуже малі й дуже крихкі; у світі не так багато місць, де середовище, в якому поховані кістки, сприяє їхньому збереженню, особливо для періоду, близького до цього», — поясниВ С’єстранд.

Ще одна причина полягає в тому, що багато жінок помирали під час пологів. Дитина ж могла або вижити, або бути похованою окремо. У рідкісних випадках вагітна жінка може народити дитину вже після смерті, коли гази розкладання виштовхують плід назовні.

Нагадаємо, у 2021 році вчені з Варшавського проєкту мумій виявили забальзамовану вагітну мумію з Стародавнього Єгипту . До цього вважалося, що ця мумія належить чоловікові-жрецю, але сканування показало, що це була жінка на пізніх термінах вагітності.

Технології