Напередодні наймасовіших вимирань: вчені помітили «зсуви» у хімічному складі Землі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

18 серпня 2026 р. 04:42

18 серпня 2026 р. 04:42

Вчені заявили про те, що перед наймасовішими вимираннями в історії Землі спостерігався «хімічний зсув». Ймовірно, він був передвісником майбутніх змін, повідомляє Science Alert .

За словами дослідників, клімат Землі за останні 539 мільйонів років зазнав п’яти різних кліматичних режимів, розділених різкими перехідними періодами швидких змін навколишнього середовища. Вчені виявили, що в ці перехідні періоди життя на Землі було особливо вразливим до масового вимирання. А це може пояснити, чому деякі періоди супроводжувалися такою стрімкою втратою біорізноманіття.

Вчені описали показник загальної «вразливості біосфери», який поєднує в собі темпи виникнення та зникнення видів з існуючим біорізноманіттям і вказує, чи перебуває Земля в періоді, коли масові вимирання є більш імовірними.

Цей показник біотичного стресу «зростає при збільшенні темпів вимирання та появи нових видів, що також відображає прагнення адаптуватися до нових і складних умов. Він також зростає при зменшенні різноманітності, що також відображає скорочення біотичних можливостей. Слід зазначити, що вразливість — це сукупний показник, і коли стан біосфери є вразливим, це не означає, що кожен окремий вид або навіть регіон світу перебуває у стані «стресу»», — розповів співавтор дослідження Андрій Спиридонов, палеонтолог і фахівець із систем Землі з Вільнюського університету в Литві.

Запропонований вченими індекс порівнює темпи екологічних змін із загальним біорізноманіттям, щоб визначити, чи є екосистема нестабільною і, отже, вразливою до ще більш радикальних змін.

Перевіряючи індекс на практиці, дослідники виявили, що загальна вразливість варіювалася протягом п’яти виділених ними часових періодів, кожен з яких тривав від 10 до 100 мільйонів років.

Протягом цих періодів, які дослідники назвали «періодами Хаггіса», оскільки деякі з їхніх графіків нагадали їм шотландську страву, підвищена вразливість до вимирання та втрати біорізноманіття була пов’язана з підвищенням температури.

Вчені з’ясували, що періоди з вищою температурою збігалися з більшою вразливістю біосфери. Крім того, вразливість біосфери різко зростала щоразу, коли один період закінчувався і починався інший, — при цьому «велика п’ятірка» масових вимирань також була пов’язана з піками вразливості.

За словами дослідників, це означає, що такі переходи можуть свідчити про те, що життя на Землі стало більш вразливим до катастроф.

Нагадаємо, вчені зі Стенфордського університету розкрили нові подробиці про наймасовіше вимирання в історії Землі, яке відбулося наприкінці пермського періоду. Виявилося, що умови тоді були жахливо схожі на сучасні .