Квантовий комп’ютер за 15 хвилин виконав задачу поза силами класики

19 серпня 2026 р. 09:37

19 серпня 2026 р. 09:37

Квантовий комп’ютер IBM виконав складне обчислення приблизно за 15 хвилин, тоді як провідні класичні методи потребували б для цього неприйнятно багато часу. Як повідомляє SciTechDaily , експеримент не лише продемонстрував практичну перевагу квантових обчислень, а й запропонував спосіб перевірити, наскільки можна довіряти отриманому результату.

Дослідники з IBM та Університету Чикаго представили цю демонстрацію як виконання ключових вимог до так званої «квантової переваги» — моменту, коли квантовий комп’ютер виконує задачу, практично недосяжну для класичних систем, і водночас дає надійний показник вірності обчислень.

Нове кодування логічних кубітів і перевірка результату

У статті, опублікованій на сервісі препринтів arXiv, команда описує новий дизайн закодованих квантових схем, який дозволив одночасно досягти обох цілей: складності задачі для класичних комп’ютерів і можливості контролювати точність квантового розрахунку. Це одна з найбільших на сьогодні демонстрацій логічних квантових обчислень.

Схеми та результати експерименту також відкрито оприлюднені через платформу Quantum Advantage Tracker, що дає змогу іншим дослідникам аналізувати й відтворювати підхід.

За словами доцента Університету Чикаго Білла Феффермана (Bill Fefferman), розроблені техніки краще характеризують вірність складних квантових станів в умовах шуму, підвищуючи впевненість у тому, що квантовий комп’ютер справді розв’язує обчислювально важку задачу.

Від випадкового вибіркового тесту до структурованої задачі

Довгий час стандартним тестом для перевірки переваги квантових машин був так званий випадковий вибірковий відбір схем (random circuit sampling, RCS). У цьому завданні квантовий комп’ютер генерує настільки складні шаблони результатів, що класичні комп’ютери не можуть ефективно їх відтворити.

Однак чим важчою стає така задача, тим складніше переконатися, що квантова машина дала правильний вихід. На певному етапі сама процедура верифікації стає практично нездійсненною, якщо не робити сильних припущень про внутрішню роботу пристрою.

Експеримент IBM та Університету Чикаго запропонував більш структуровану альтернативу RCS. Дослідники довели, що новий підхід зберігає ту саму обчислювальну складність для класичних методів, але водночас дозволяє виявляти помилки в процесі виконання обчислень.

Аспірант групи Феффермана Соумік Гош (Soumik Ghosh) зазначає, що вдосконалення методів перевірки не лише посилює експериментальну валідацію, а й може відкрити шлях до практичних застосувань наступного покоління квантових комп’ютерів.

70 логічних кубітів і придушення помилок

Ключовим елементом роботи стала одна з найбільших на сьогодні демонстрацій квантової корекції помилок: система використовувала 70 логічних кубітів . Логічні кубіти кодують квантову інформацію в кількох фізичних елементах, захищаючи обчислення від помилок, спричинених шумом.

У ході експерименту квантовий комп’ютер виконав 2415 логічних двокубітних операцій і 468 логічних T-вентилів — це два важливі показники складності квантової схеми. Завдяки кодуванню ефективна логічна частота помилок зменшилася до однієї десятої від фізичної, що дозволило зберегти високу вірність результату попри велику кількість операцій.

Директор IBM Research і стипендіат IBM Джей Гамбетта (Jay Gambetta) наголосив, що команда продемонструвала квантове обчислення, яке виходить за межі практичних можливостей класичних комп’ютерів, і при цьому статистично обґрунтувала нижню межу того, наскільки точно воно було виконане. На його думку, це створює нову основу довіри до квантових систем у науковців, розробників і бізнесу.

Крок до масштабованих квантових систем

Квантовий комп’ютер IBM впорався із завданням приблизно за 15 хвилин. Аналіз показав, що багато провідних класичних методів моделювання мали б час виконання, який вважається занадто довгим для практичного використання.

Надійна корекція помилок і впевненість у правильності вихідних даних є критично важливими для масштабування квантових систем до більших задач. Поєднавши обчислювально складну задачу з методом оцінки її точності, цей експеримент став помітним кроком до квантових комп’ютерів, здатних розв’язувати проблеми, недосяжні для класичних машин.

Робота описана в препринті «Sampling hard circuits with verifiably high fidelity», автори — Саймон Мартієль (Simon Martiel), Джей-Ю Чунг (Jay-U Chung), Аліреза Сейф (Alireza Seif), Соумік Гош (Soumik Ghosh), Іан Хінкс (Ian Hincks), Абгінаф Дешпанде (Abhinav Deshpande), Білл Фефферман (Bill Fefferman), Джей М. Гамбетта (Jay M. Gambetta) та Алі Джаваді-Абхарі (Ali Javadi-Abhari).

Технології