Вчені знайшли підказку до походження загадкових "хоббітів": Homo floresiensis міг ходити майже як людина

31 серпня 2026 р. 04:36

31 серпня 2026 р. 04:36

Нові розкопки в печері Ліанг-Буа показали, що рештки Homo floresiensis датуються приблизно 100–60 тисячами років. Також антропологи встановили, що таз "хоббітів" з острова Флорес був значно більше схожий на таз представників роду Homo, ніж на будову австралопітеків на кшталт Люсі. Це означає, що вони, імовірно, ходили прямо майже як люди, хоча повільніше й не були пристосовані до далеких переходів. Про це повідомило видання Live Science.

Біологічна антропологиня Університету Південної Каліфорнії Крісті Льютон  Льютон та її колеги детально дослідили тазові кістки LB 1 — дорослої самки Homo floresiensis. Її зріст становив близько одного метра. Вона жила на індонезійському острові Флорес приблизно між 100 тисячами і 60 тисячами років тому. Дослідники намагалися з’ясувати, чи була її анатомія ближчою до інших людей плейстоцену, чи до більш ранніх австралопітеків, зокрема знаменитої Люсі.

"Виходячи лише з кісток стегна, Homo floresiensis загалом схожий на людей та інші види роду Homo і, ймовірно, міг рухатися дуже схоже на людей", – зазначила Крісті Льютон.

Від моменту відкриття Homo floresiensis у 2003 році вчені намагаються зрозуміти, чому цей вид був настільки малим і від кого він походив. Його скелет поєднує риси, властиві як людям, так і австралопітекам. Саме тому визначити місце "хоббітів"  на еволюційному дереві виявилося складно. Наприклад, кістки кистей Homo floresiensis більше нагадують австралопітеків. Натомість плечі та верхні частини рук мають значно більш людську будову. Така суміш ознак уже давно ускладнює оцінку його походження.

Однією з характеристик, яку раніше вивчали у Homo floresiensis, є так зване розходження клубових кісток. Йдеться про те, наскільки сильно тазові кістки відхиляються вбік від центральної осі тулуба. Сильніше розходження зазвичай пов’язують з анатомією австралопітеків та менш ефективною двоногою ходою, ніж у людей.

Проблема полягала в тому, що різні методики вимірювання цієї ознаки у викопних родичів людини часто даввали суперечливі результати. Тому автори нового дослідження вирішили створити кількісний показник і порівняти його одразу в кількох групах.

Вони проаналізували тазові кістки шимпанзе, горил, австралопітеків, сучасних людей та вимерлих видів Homo. Після цього дослідники додали інші параметри тазу й порівняли сукупні результати. Виявилося, що таз LB 1 статистично найбільше нагадує інших людей плейстоцену, зокрема Homo erectus. Від австралопітеків та людиноподібних мавп він помітно відрізняється.

Автори дослідження вважають, що Homo floresiensis, найімовірніше, використовував форму двоногої ходи, яка була помітно схожою на людську. Водночас це не означає, що "хоббіти" рухалися повністю так само, як сучасні Homo sapiens. Дослідники також не виключають, що Homo floresiensis частково зберіг деревний спосіб поведінки та міг проводити певний час на деревах.

Палеоантрополог Університету Колорадо в Денвері Кейлі Орр, який не брав участі у новому дослідженні, зазначив, що результати узгоджуються з роботою його команди, опублікованою минулого року. Там таз LB 1 також виявився переважно людським за будовою. За словами Орра, нові дані додатково показують, наскільки сильно могли відрізнятися розміри та форма скелетів у ранніх представників людської лінії. Однак питання походження "хоббітів" вони все одно не вирішують.

Льютон та її колеги зосередилися лише на одній частині скелета, але їхні результати підтримують дві основні гіпотези походження Homo floresiensis. За першою, він походить від популяції Homo erectus, яка дісталася острова Флорес і з часом сильно зменшилася в розмірах через острівну карликовість.

Друга гіпотеза передбачає, що Homo floresiensis походив від іншого, дрібнішого й більш раннього виду Homo, який розселився у плейстоцені. У такому разі його предком міг бути поки невідомий представник людського роду з невеликими розмірами тіла.

Генетичні дослідження потенційно могли б допомогти вирішити цю суперечку. Особливо корисним може стати аналіз давніх білків, якщо відповідний матеріал вдасться отримати з викопних решток. Однак Льютон попереджає, що остаточна відповідь на питання про походження Homo floresiensis, імовірно, з’явиться ще нескоро.

Нагадаємо, що питання походження Homo floresiensis тісно пов’язане і з причинами його зникнення на острові Флорес. Дослідники припускали, що "хоббіти" могли вимерти через конкуренцію з Homo sapiens, які прибули на острів приблизно в той самий період. Підставою для такої версії стали людські зуби віком близько 46 тисяч років, знайдені в тій самій печері, де раніше виявили рештки Homo floresiensis. Вчені вважали, що давні люди могли активно конкурувати з "хоббітами" за ресурси та зрештою витіснити їх.

Технології