У Бельгії кроти допомогли археологам знайти середньовічну споруду XIII–XIV століть

20 вересня 2026 р. 04:30

20 вересня 2026 р. 04:30

Археологи в Бельгії виявили залишки середньовічної цегляної в’їзної брами XIII–XIV століть завдяки матеріалам, які кроти винесли на поверхню. Дослідження дозволило локалізувати частину садиби без традиційних розкопок. Про це повідомило видання Arkeonews.

У природному заповіднику в Бельгії археологи отримали несподівану допомогу від кротів. Тварини, прокладаючи тунелі під травою, винесли на поверхню археологічний матеріал із похованих культурних шарів. Дослідники Гентського університету зібрали 2810 фрагментів із 814 кротовин неподалік історичного міста Дамме. Знахідки вказали на існування цегляної в’їзної брами XIII–XIV століть і дали нові відомості про середньовічну сільську садибу, яка давно зникла з письмових джерел.

Автори дослідження показали, що природна діяльність кротів може допомагати вивчати поховану археологічну спадщину без звичайних розкопок. Учені поєднали матеріал із кротовин із геофізичними вимірюваннями, історичними картами, знімками з дронів і дослідженнями ґрунту. Такий підхід дозволив реконструювати частину втраченої садиби та уточнити розташування її споруд.

Дослідження проходило поблизу Дамме у Західній Фландрії, в історичному регіоні Звін. У Середньовіччі Дамме було важливим зовнішнім портом Брюгге та з’єднувало заможне торговельне місто з морськими маршрутами Європи. Навколишня місцевість була вкрита численними садибами, оточеними ровами. Багато подібних садиб зникли внаслідок багатовікового сільськогосподарського освоєння. Інші збереглися під луками, яких не торкалася сучасна оранка.

Це допомогло вберегти археологічні шари, але водночас ускладнило їхнє дослідження звичайними поверхневими методами. Саме тут виявилася корисною діяльність кротів. Коли їхні тунелі проходять через археологічні шари, на поверхню разом із ґрунтом можуть потрапляти уламки кераміки, цегли та інших матеріалів.

Археологи зафіксували GPS-координати 814 кротовин. Після цього ґрунт просіяли через сітку з отворами шість міліметрів, а знайдені предмети передали до лабораторії. Археологічний матеріал містився у 421 кротовині. Загалом дослідники отримали 2810 фрагментів загальною вагою трохи більш як два кілограми. Серед них були будівельні уламки, кераміка, металеві предмети та фрагменти природного каменю.

Кераміка допомогла уточнити датування пам’ятки. Серед 294 фрагментів переважав місцевий сірий посуд, далі за кількістю йшов червоний. Також траплялися прикрашена кераміка, протокам’яний посуд та імпортований німецький кам’яний посуд. Загалом знахідки охоплюють період приблизно від XII до XV століття, однак більшість датують XIII–XIV століттями. Це дозволяє впевнено віднести браму до середньовічного періоду.

Метод, який іноді називають археологією кротовин, не є цілком новим. Кротовини вже використовували для пошуку археологічного матеріалу у Бельгії, Великій Британії та інших країнах. Однак дослідження в Дамме розвинуло цей підхід завдяки систематичному аналізу та поєднанню з геофізикою, історичною картографією, бурінням і дистанційним зондуванням. Автори роботи вважають, що такий метод може стати важливим інструментом для дослідження середньовічних сільських пам’яток.

Науковці встановили, що розподіл предметів із кротовин може вказувати на розташування похованих споруд навіть без попередньої геофізичної зйомки. Водночас кроти часто уникали місць із щільними будівельними залишками. Кротовин там було менше, але вони містили більше археологічних матеріалів.

Метод особливо корисний на захищених луках, де повноцінні розкопки обмежені або небажані. Він також є відносно дешевим способом досліджувати пам’ятки, яким загрожують інтенсивне землеробство та забудова. Археолог Гентського університету Яан Верліфден зазначив, що кроти, попри репутацію садових шкідників, можуть давати науковцям значний обсяг інформації про середньовічне минуле, приховане під травою.

Нагадаємо, що вчені раніше відтворили зовнішність жінки на ім’я Тора, яка жила в Норвегії у XIII столітті . Її останки знайшли ще у 1970-х роках на цвинтарі вздовж головної вулиці середньовічного Тронхейма. Дослідники припускають, що Тора походила з купецької родини та жила заможніше за багатьох сучасників. На її кістках виявили сліди важкої фізичної праці, хвороб суглобів і деформації спини.

Окрім того, археологи в Чехії досліджують ритуальний комплекс віком близько 6500 років, який приблизно на тисячу років старший за Стоунхендж. Споруду біля Члеби у Центральночеському краї оточував рів діаметром близько 230 метрів і завглибшки приблизно 2,5 метра. До внутрішньої частини вели 12 проходів, частина яких була орієнтована на ключові положення Сонця та Місяця.

Технології