Мікроби можуть вижити на крижаному супутнику Сатурна: вчені вважають, що зможуть їх знайти

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мікроби можуть вижити на крижаному супутнику Сатурна: вчені вважають, що зможуть їх знайти

29 вересня 2026 р. 06:15

29 вересня 2026 р. 06:15

Вчені заявили, що мікроби можуть вижити в підлідному океані супутника Сатурна Енцелада. Нові дані, опубліковані в низці наукових праць, свідчать про те, що струмені речовини, які супутник викидає в навколишній простір, по суті, «впорядковують» сполуки та мінерали, що містяться в ньому. Тобто дослідити склад цього підлідного океану може бути простіше, ніж вважалося раніше, повідомляє Space.com .

«Це чудова новина для пошуків життя. Майбутнім космічним апаратам доведеться аналізувати безліч окремих крижаних частинок у складі викиду. Однак, якщо їм трапиться частинка, що містить мікробний матеріал, вони зможуть відносно легко виявити в ній біосигнали за допомогою вже існуючих технологій», — заявив Френк Постберг, провідний автор одного з цих нових досліджень, співавтор іншого та професор Вільного університету Берліна.

Вчені вважають, що в океані Енцелада відбуваються гідротермальні процеси — тобто рух гарячої води або хімічні реакції за її участю під поверхнею. Струмені (шлейфи), що вириваються з океану вгору, містять слідові кількості солей та органічних сполук. Ці речовини виявив зонд NASA Cassini, коли пролетів крізь струмені понад 10 років тому. Поєднання гідротермальної активності, а також наявності органіки й мінералів у воді наділяє океан цього супутника низкою характеристик, здатних підтримувати життя.

У ході нового дослідження Постберг та його колеги об’єднали дані Cassini, теоретичні моделі та лабораторні експерименти, і виявили, що краплі води, які викидаються в космос у складі шлейфу зі швидкістю до 1000 км/год, замерзають не так швидко, як очікувалося. До цього вчені вважали, що замерзання відбувається практично миттєво, але виявилося, що процес протікає повільніше.

Дослідники також з’ясували, що в процесі замерзання солі та органічні сполуки (а можливо, й ознаки життя), що містяться в краплях, відокремлюються одна від одної. Крім того, на думку вчених, під час викиду в космос частинки мають часто стикатися з краями крижаних тріщин на поверхні небесного тіла. У результаті цього утворюються крихітні уламки замерзлих крапель, у яких різні компоненти виявилися розділеними.

По суті, Енцелад сам «упаковує» речовини, що містяться в його океані, у крихітні крижані частинки.

«Енцелад, по суті, виконує за нас значну частину роботи з підготовки зразків до аналізу — завдань, які в земних хімічних лабораторіях зазвичай вимагають великих зусиль. Компоненти океану відокремлюються один від одного й водночас концентруються в окремих крижаних частинках», — заявив Постберг.

Раніше вчені поставили під сумнів існування океану під льодом супутника Сатурна Титана.

Мікроби можуть вижити на крижаному супутнику Сатурна: вчені вважають, що зможуть їх знайти