Мертве море «вмирає» і створює власний екстремальний клімат

10 жовтня 2026 р. 04:51

10 жовтня 2026 р. 04:51

Вчені заявили, що в міру відступу Мертве море створює власний унікальний клімат. У міру того, як об’єм води зменшується, вона швидше нагрівається. Це нагрівання, у свою чергу, сприяє подальшому випаровуванню, створюючи петлю зворотного зв’язку між зменшенням розмірів водойми та зростанням її температури, повідомляє Science Alert.

Цей механізм може пояснити, як у давнину утворювалися потужні соляні відкладення, не вимагаючи при цьому, щоб клімат у регіоні був екстремально спекотним і сухим.

У ході дослідження група під керівництвом Еммануеля Гієрма з Центру геодосліджень імені Гельмгольца GFZ у Німеччині та Бінгемтонського університету в США розробила модель, що пов’язує втрату води, концентрацію солей та теплообмін.

Мертве море слугує своєрідною природною лабораторією: перенаправлення людиною приточних вод призвело до зниження рівня озера та випадання солей в осад. У період з 1979 по 2019 рік рівень води у водоймі знизився приблизно на 34 метри. За цей час температура глибинних вод зросла на 2,8 °C, а верхнього шару — приблизно на 1,7 °C.

Вчені відкалібрували модель за даними вимірювань 2012–2015 років, і вона відтворила спостережувану в 1979–2019 роках тенденцію до потепління та сезонні коливання температури. Після цього дослідники проаналізували вплив цих факторів окремо: під час одного моделювання температура повітря підтримувалася на постійному рівні, а під час іншого — рівень води в озері залишався незмінним.

Моделювання показало, що до 2010 року зростання температури повітря забезпечило внесок у розмірі близько 1,3 °C у потепління глибинних вод. Зниження ж рівня води зумовило потепління приблизно на 1,5 °C.

Випаровування відводить тепло, охолоджуючи воду, що залишилася, — подібно до того, як випаровування поту охолоджує людське тіло. Розчинені солі змінюють цей процес: вони знижують інтенсивність випаровування води за заданої температури. У міру зменшення об’єму води та зростання концентрації солей ефект охолодження за рахунок випаровування слабшає. У результаті вода, що залишилася, нагрівається. Коли вона стає теплішою за повітря над нею, різниця температур підтримує випаровування, незважаючи на наявність солей.

«Таким чином, цей аспект нагрівання води зумовлений перенаправленням водних потоків і доповнює нагрівання, спричинене антропогенним потеплінням повітря», — заявив Гійєрм.

Тепло також передається вглиб. Влітку тепліша й солоніша вода розташовується поверх прохолоднішої й менш солоної. Оскільки тепло дифундує швидше, ніж сіль, опускаючіся потоки можуть переносити тепло та сіль у нижчі шари за допомогою процесу, відомого як «сольова пальцева конвекція». Ще одним шляхом проникнення тепла з атмосфери в глибинні шари є зимове перемішування вод.

Після цього вчені дослідили майбутнє за двома сценаріями потепління, припускаючи, що всі притоки припиняться, промисловий забір води зупиниться, а перемішування води в озері відбуватиметься один раз на рік. У цьому випадку вони прогнозують зниження рівня води приблизно на 85 метрів до 2100 року та потепління води приблизно на 5–8 °C, залежно від викидів парникових газів.

Нещодавно вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго запустили модель океанічної циркуляції, розраховану на 100 років уперед, і з’ясували, як потепління Тихого океану вплине на нього в майбутньому . І вони виявили щось несподіване: молода вода старішатиме, а стара — ставатиме молодшою.

Технології