Мозок «перемикається між двома реальностями» 15 разів на секунду — вчені

27 жовтня 2026 р. 04:35

27 жовтня 2026 р. 04:35

Вчені провели експерименти за участю макак і людей і з’ясували, що мозок може перемикатися між свідомою та несвідомою інформацією приблизно 15 разів на секунду. Це дає підстави припустити, що усвідомлене сприйняття світу може визначатися не лише тим, чи доступна інформація для зору, повідомляє Science Alert.

«У будь-який момент часу лише частина мозкової активності доходить до свідомості, тоді як решта обробляється, не стаючи при цьому предметом усвідомленого досвіду. Те, як виникає цей поділ, — одна з фундаментальних невирішених проблем нейробіології», — заявили вчені під керівництвом нейробіологів Яніса Хессе та Доріс Цао з Каліфорнійського університету в Берклі.

Організм людини виконує безліч дій автоматично, і сприйняття — одна з них. Ми рухаємося світом, постійно стикаючись із потоком сенсорної інформації, і не в змозі «відключити» здатність її отримувати. Але мозок здатний знижувати пріоритет деяких видів інформації. Наприклад, ніс завжди перебуває в центрі поля зору, але мозок здебільшого його «ігнорує».

Але виникає дуже важливе питання: як саме мозок визначає, яка інформація стане частиною свідомого досвіду, а яка залишиться прихованою від усвідомлення?

У пошуках відповідей нейробіологи десятиліттями вивчали, які ділянки мозку активуються, коли стимули сприймаються усвідомлено. Однак з часом виникла проблема: ті самі ділянки мозку можуть реагувати й на неусвідомлювані стимули. У новому дослідженні Гессе та його колеги вирішили перевірити припущення про те, що відповідь криється не в просторі, а в часі.

Іншими словами, вони припустили, що зміна активності мозку з плином часу може дати підказки щодо того, як мозок обробляє свідому та несвідому візуальну інформацію. Дослідження вчених зосередилося на мозку макак, яким вдягли анагліфні окуляри.

Відомо, що окуляри з однією червоною та однією блакитною лінзою можуть створювати ілюзію тривимірного зображення. Цей самий принцип дозволяє демонструвати очам два різних зображення. Око, що дивиться крізь блакитну лінзу, бачить червоне зображення, але не бачить блакитного; око, що дивиться крізь червону лінзу, — навпаки: бачить блакитне зображення, але не бачить червоного.

Дослідники скористалися цим прийомом, щоб показати макакам два різних обличчя. Спочатку одне обличчя показували одному оку. Потім, не прибираючи перше зображення, вчені раптово показували друге обличчя іншому оку.

І вчені помітили щось несподіване: замість того, щоб сприймати обидва обличчя одночасно, мозок віддає перевагу тому, що з’явилося пізніше, витісняючи перше обличчя зі сфери усвідомленого сприйняття. Перше зображення нікуди не зникло. Око, як і раніше, сприймає його, але мозок більше не переводить його на рівень усвідомленого сприйняття. Це явище називається «бінокулярним пригніченням при показі спалаху».

Оскільки макаки не могли розповісти вченим, яке обличчя вони усвідомлюють, дослідники продовжили експеримент за участю людей. Завдяки цьому вони підтвердили, що саме друге зображення стає домінуючим у свідомому сприйнятті.

Після цього вчені повернулися до макак. За допомогою крихітних електродів, введених у ділянки мозку, що відповідають за обробку зорової інформації, вони одночасно реєстрували електричну активність сотень нейронів у той момент, коли мавпи спостерігали за конкуруючими зображеннями.

Особливий інтерес для дослідників становили ділянки мозку, що відповідають за розпізнавання облич. У них вдалося виявити два різних патерни мозкової активності: один був пов’язаний із першим обличчям, а інший — із другим.

Хоча очікувалося, що друге обличчя домінуватиме у свідомому сприйнятті, нейрони не відображали його безперервно. Навпаки, їхня активність стрімко перемикалася: то на обличчя, яке сприймалося усвідомлено, то на те, яке було витіснене зі свідомості. Таке перемикання відбувалося приблизно 15 разів на секунду.

Раніше вчені заявили, що алкоголь не просто впливає на нейрони мозку. За їхніми словами, він впливає на імунні клітини головного мозку — мікроглію, — спонукаючи їх руйнувати позаклітинний матрикс, який слугує структурною опорою для клітин мозку.

Технології