Біологічний комп’ютер на живих бактеріях розв’язує задачі

21 листопада 2026 р. 11:28

21 листопада 2026 р. 11:28


Міжнародна група вчених під керівництвом фахівців Університету Макґілла в Канаді представила незвичний обчислювальний пристрій: біологічний комп’ютер, який працює на живих бактеріях. За даними матеріалу на New Atlas , мільйони мікроорганізмів одночасно «досліджують» різні варіанти розв’язку складних задач, розмножуючись у процесі й фактично створюючи нові обчислювальні елементи.

Як перетворили бактерій на процесори

Звичайні електронні комп’ютери використовують транзистори, що вмикають і вимикають електричні сигнали. Навіть із багатоядерними процесорами й графічними прискорювачами деякі задачі, де потрібно перебрати величезну кількість комбінацій, залишаються вкрай ресурсомісткими.

Дослідники застосували ту саму ідею паралельних обчислень, але в буквальному сенсі: замість електроніки – бактерії, замість електричних схем – мережа мікроскопічних каналів. Їхня система, описана в журналі Microsystems & Nanoengineering, являє собою мікрофлюїдний чип із взаємопов’язаною сіткою крихітних каналів і розгалужень. Кожен канал відповідає можливому математичному шляху, а бактерії, що рухаються в ньому, виконують роль «агентів обчислень».

Для демонстрації обрали класичну задачу з інформатики – задачу підмножини суми (Subset Sum Problem) . Наприклад, маємо числа 2, 5, 9 і 11 і шукаємо всі набори, що дають у сумі 16. Рішення очевидні: 5 + 11 та 2 + 5 + 9. Але якщо чисел 100, кількість можливих комбінацій зростає до понад нонільйона – це мільйон трильйонів, помножений ще на трильйон.

Цю задачу вчені «закодували» у фізичну мережу мікроканалів. Спочатку вони виготовили кремнієвий шаблон із точно заданим малюнком, а потім відлили по ньому канали з прозорого, киснепроникного полімеру полідиметилсилоксану (PDMS). Отриману структуру герметично поєднали зі скляною підкладкою, утворивши замкнений лабіринт, яким можуть плисти бактерії.

Мікроканали як логічні елементи

Справжні «обчислення» відбуваються в особливих розгалуженнях мережі, що працюють як логічні елементи. У точці поділу потоку бактерії можуть обрати один із двох шляхів – це відповідає рішенню включити або виключити певне число з підмножини. Інші вузли дають змогу продовжити рух поточним шляхом або з’єднатися з іншими потоками у спільному каналі.

Маршрути спроєктовано так, що кожна коректна траєкторія крізь мережу відповідає певній комбінації чисел. На виході канали закінчуються «портами», які відповідають можливим сумам. Відстежуючи, до яких виходів доходять бактерії, та аналізуючи їхні траєкторії за допомогою автоматизованої обробки зображень, дослідники визначають, які поєднання чисел задовольняють умову задачі.

Ключова відмінність цієї системи – у здатності бактерій розмножуватися під час обчислень. На відміну від кремнієвих чипів, де кількість транзисторів фіксована, бактеріальна популяція в каналах зростає природним шляхом, збільшуючи число доступних «процесорів» без додаткового втручання.

Старший автор роботи, професор біоінженерії Дан Ніколау (Dan Nicolau), порівнює це з масовим паралелізмом: сучасні електронні комп’ютери виконують мільйони операцій за секунду на одному чипі, а завдяки поділу бактерій, за його словами, можна мати умовно «мільйон чипів», що працюють одночасно. Хоча кожен окремий «біопроцесор» повільніший, велика кількість агентів теоретично дає змогу пришвидшити розв’язання задач із величезним простором пошуку.

Експерименти з двома видами бактерій

Команда перевірила підхід на двох видах бактерій: Escherichia coli і Vibrio natriegens . E. coli використали як повільніший еталон, тоді як V. natriegens у сприятливих умовах подвоює чисельність популяції приблизно кожні 9–12 хвилин.

У досліді, що тривав близько 26 хвилин, V. natriegens встигла пройти два цикли подвоєння. Дослідники безпосередньо спостерігали поділ бактерій усередині каналів і зафіксували, що з обчислювальної мережі виходить більше клітин, ніж заходить до неї.

Система успішно розв’язала задачі підмножини суми з участю до семи чисел, причому з невисоким рівнем навігаційних помилок. Для E. coli неправильна зміна напрямку на розгалуженнях траплялася приблизно у 1,3% випадків, для V. natriegens – лише у 0,3% .

Додатково команда протестувала масштабованість, розробивши більші мережі зі спеціальною структурою, що містили до 200 повторень числа «1». У варіанті зі 100 одиницями мережа кодувала 2 100 можливих підмножин, але породжувала лише 101 різну суму. Це радше демонстрація фізичної масштабованості архітектури, ніж доказ того, що комп’ютер може довільно розв’язувати задачі зі 100 незалежними числами.

У чому новизна та обмеження підходу

Біологічні й масово паралельні обчислення не є абсолютно новими поняттями, а схожі мікромережі раніше створювали на основі молекулярних моторів та інших мікроскопічних агентів. Головна відмінність цього проєкту – саме здатність бактерій множитися під час обчислень. Дослідники формулюють свою мету як спробу використати біологічне розмноження, щоб «подолати експоненційне» зростання обчислювальної складності.

Водночас ця система поки що далека від бактеріального аналога сучасного процесора й не перевершує електронні комп’ютери за швидкістю чи енергоефективністю в реальних задачах. Йдеться про експериментальний доказ концепції, а твердження про потенційні переваги для великих задач частково ґрунтуються на теоретичному моделюванні.

Є й практичні труднощі: помилки навігації, скупчення бактерій у каналах, обмеження за наявністю поживних речовин, а також значні зусилля, потрібні для виготовлення складних мікрофлюїдних мереж.

Попри це, автори вважають, що такий підхід може згодом стати корисним для окремих класів задач – зокрема для математичної оптимізації, криптографії, задач молекулярної біології та, можливо, окремих аспектів штучного інтелекту. Ніколау зазначає, що їхній метод орієнтований на проблеми, до яких традиційні електронні комп’ютери не дуже придатні, наприклад відновлення структури білків. На його думку, сучасні системи ІІ переважно аналізують вже наявні дані, тоді як біологічний комп’ютер дає змогу прямо досліджувати простір можливих рішень.

У подальших роботах команда планує вдосконалити технологію: створити програмовані розгалуження, які могли б змінювати логіку мережі, перейти до тривимірних каналів для зменшення помилок руху й використовувати генетично модифіковані бактерії з кращими характеристиками руху та розмноження. Ключовим викликом буде показати, що така система здатна розв’язувати дедалі складніші реальні задачі, не «захлинаючись» у власній експоненційно зростаючій популяції.

Біологічний комп’ютер на живих бактеріях розв’язує задачі

Джерело: cikavosti.com (Технології)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua