Медоносні бджоли будують симетричні гнізда для кращого розплоду (фото)

18 листопада 2024 р. 13:01

18 листопада 2024 р. 13:01

Медоносні бджоли демонструють унікальну внутрішню симетрію у своїх гніздах, організовуючи вміст комірок дзеркально з обох сторін стільників, що сприяє терморегуляції та підвищує ефективність вирощування розплоду, а також забезпечує еволюційні переваги для всієї колонії.

Універсальність симетрії в природі та архітектурі бджіл

Симетрія є невід’ємною частиною природного світу: вона покращує рух, рівновагу й адаптивність у тварин, підвищує естетичність у людських конструкціях і часто слугує ознакою ефективності. Медоносні бджоли ( Apis spp. ) реалізують принцип симетрії не тільки в геометрії своїх знаменитих шестикутних стільників, але й у способі заповнення цих комірок. Дослідження, проведене групою вчених на чолі з лабораторією Smith Bee Lab (Обернський університет), продемонструвало , що симетрія вмісту стільників є спільною рисою для всіх вивчених видів медоносних бджіл і виконує функції терморегуляції та оптимізації розвитку колонії.

Унікальною особливістю симетрії в гніздах медоносних бджіл є її двосторонній характер: розташування меду, пилку, розплоду та порожніх комірок з одного боку стільника є майже ідентичним до розташування на протилежному боці. Ця властивість підтримується протягом усього життя колонії, незалежно від її умов або специфіки середовища.

Інноваційні методи для вивчення внутрішньої симетрії

Щоб виявити закономірності, дослідники використовували великі спостережні вулики, що дозволяли безперервно стежити за процесом будівництва гнізда. Це дало змогу створити 148 детальних карт гнізд із шести колоній, підтвердивши, що всі вулики демонструють симетричну організацію. Однак команда зіткнулася з викликом: чи залежить створення симетрії від фізичного контакту бджіл з обох сторін стільника? Для перевірки цієї гіпотези були створені унікальні експериментальні вулики, які унеможливлювали прямий контакт між бджолами з різних сторін. Результати вразили дослідників: навіть без контакту між робітниками різних сторін бджоли зберігали симетрію, наче працювали спільно.

Температурні сигнали як механізм координації

Розуміння механізму симетрії стало наступною метою дослідження. Оскільки медоносні бджоли відомі своєю здатністю контролювати температуру в гнізді для оптимального розвитку розплоду, дослідники припустили, що температурні сигнали можуть бути ключовим фактором у координації. У спеціальних вуликах були встановлені теплові прокладки, що імітували температуру, необхідну для розвитку розплоду. Колонії, які будували гнізда в таких умовах, узгоджували розташування свого розплоду з позицією теплових джерел. Симетрія температурного профілю відповідала симетрії розташування розплоду, що стало емпіричним підтвердженням гіпотези.

Симетрична організація гнізда має відчутні переваги для колонії. У ході експерименту дослідники створили дві групи вуликів: симетричні й несиметричні. Через 10 днів симетричні гнізда демонстрували на 60% більше розплоду, ніж їхні несиметричні аналоги. Більше того, температура в симетричних гніздах залишалася стабільнішою, що є критичним фактором для розвитку розплоду. Таким чином, симетрія сприяє не лише ефективному використанню ресурсів, а й оптимальному середовищу для росту нових бджіл.

Еволюція симетрії серед видів медоносних бджіл

Щоб перевірити, чи є симетрія властивістю лише західної медоносної бджоли ( Apis mellifera ), команда дослідила гнізда інших видів роду Apis , таких як Apis dorsata , Apis florea та Apis andreniformis . Дослідження диких гнізд, створених бджолами без використання штучних основ, підтвердило, що симетрична організація є універсальною для всіх видів медоносних бджіл. Це свідчить про те, що симетрія розвинулася як еволюційна адаптація, початково спрямована на економію воску, але згодом стала важливим механізмом терморегуляції.

Технологічні інновації в дослідженні гнізд

Завдяки автоматизації процесу аналізу даних (спільно з Університетом Вайомінгу) дослідники змогли класифікувати вміст кожної комірки з тривимірних зображень диких гнізд. Ця технологія стала ключовою для обробки великого обсягу інформації, яку неможливо було б ефективно обробити вручну. Як зазначив доктор Бен Когер, біоінформатика відкрила нові можливості для аналізу складних біологічних структур.

Дослідження симетрії гнізд медоносних бджіл має важливе значення не лише для розуміння їхньої поведінки, але й для прикладної екології. Симетрія в гніздовій архітектурі бджіл демонструє еволюційну ефективність і можливості адаптації до умов середовища. Ці знання можуть стати основою для нових підходів у збереженні популяцій бджіл, які є ключовими запилювачами для сільського господарства та екосистем у цілому.

Симетрія у гніздах медоносних бджіл є не лише архітектурною особливістю, але й еволюційною адаптацією, що сприяє терморегуляції, ефективному використанню ресурсів і зростанню колоній. Ця властивість є універсальною для всіх видів медоносних бджіл і стала важливим фактором їхнього виживання та процвітання. Майбутні дослідження у цій галузі можуть розширити наше розуміння соціальної організації комах і впливу архітектурних особливостей на їхню екологічну роль.

Наука