Стрес у дитинстві змінив активність генів у спермі дорослих чоловіків і вплинув на розвиток їхніх дітей

15 січня 2025 р. 14:25

15 січня 2025 р. 14:25

Стрес у дитинстві вплинув на регулювання активності генів і утворення їхніх продуктів-білків у спермі дорослих чоловіків. Найбільш суттєвими були зміни поблизу генів, пов’язаних із розвитком мозку плоду й емоційними розладами. Таким чином, переживання стресу в дитинстві може мати наслідки не лише для самої дитини, але й для її майбутніх нащадків, яким передаються вже змінені гени. Дослідження опублікували в журналі Molecular Psychiatry .

GIPHY

Чому почали досліджувати вплив стресу в дитинстві на сперму?

Науковці вже давно підозрювали, що стрес у ранньому дитинстві може зберігати свій вплив протягом усього життя. Наприклад, дослідження на бабаках показало, що втрата матері чи пізнє народження знижують шанси бабаченят на виживання та зменшують їхню загальну тривалість життя.

Водночас деякі дослідження також показали, що стрес у дитинстві може викликати епігенетичні зміни: впливати на активність генів через метилювання ДНК або утворення продуктів цих генів через зміни у РНК. Науковці з фінського Університету Турку та фахівці компанії Novo Nordisk вирішили перевірити, як ці епігенетичні зміни відбуватимуться у спермі чоловіків і який потенційний вплив можуть мати на їхніх нащадків.

Що дізналися про вплив стресу в дитинстві на сперму?

Дослідження провели на фінських чоловіках, які в дитинстві зазнали високого чи низького рівня стресу — його визначали за опитуванням про пережите насильство та недогляд з боку батьків. Усі вони були учасниками дослідження репродуктивного здоров’я, тож їхню сперму досліджували на рівень метилювання ДНК і зміни у малих ядерних РНК. Цей тип РНК регулює процеси транскрипції та сплайсингу, тобто переписування інформації з ДНК на матричну РНК, яка вже є основою для синтезу білка, та дозрівання цієї матричної РНК.

У чоловіків, що зазнали високого рівня стресу в дитинстві, виявили зміни в малих РНК, пов’язаних зі стресовою поведінкою у нащадків. Водночас у них був нижчим, ніж у чоловіків без пережитого в дитинстві стресу, рівень синтезу малої інтерферуючої РНК hsa-miR-34c-5p, яка бере участь у регуляції стресу. Також науковці встановили, що переживання стресу в дитинстві пов’язане з на 19-21 відсоток нижчим рівнем метилювання трьох генів. Ці гени пов’язані з емоційними розладами, зокрема депресією, поділом і розвитком клітин та утворенням дофамінових нейронів у мозку плоду.

Яке значення має це відкриття для людей?

Результати дослідження вказують на те, що переживання насильства, причому як фізичного, так і емоційного, та недогляду з боку батьків може призводити до довготривалих змін у геномі людини. Завдяки цьому відкриттю стало зрозуміло, що ці зміни передаються і нащадкам, а також — як вони передаються. Тож дослідження відкриває шлях до розробки методів зменшення впливу пережитого батьками стресу на їхніх нащадків. Крім того, воно підкреслює роль захисту дітей від стресу для зменшення ризику емоційних і нейрологічних розладів у їхніх майбутніх нащадків.

Як ще пов’язані стрес і здоров’я

🍔 Надмірне вживання жирної їжі — теж стрес для організму, і як виявилося, він теж негативно впливає на сперму чоловіків і здоров’я їхніх нащадків.

🧠 Булінг у підлітків призвів не лише до психологічних наслідків, але й до змін у ділянках мозку, які відповідальні за пам’ять, координацію рухів і регуляцію стресу й емоцій.

📖 А про те, як стрес впливає на імунну систему та чому він не завжди є шкідливим, — читайте у нашому матеріалі «Бий, біжи та не хворій».

Наука