На Місяці знайшли сліди недавнього стиснення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Місяці знайшли сліди недавнього стиснення

31 січня 2025 р. 23:05

31 січня 2025 р. 23:05

На зворотному боці Місяця виявили геологічно молоді “зморшкуваті гребені”, що свідчать про триваючу внутрішню активність супутника Землі.

Дослідники зі Смітсонівського інституту та Мерілендського університету (США) , аналізуючи детальні знімки Басейну Південний полюс – Ейткен , зафіксували численні звивисті структури, які виникають унаслідок напруження та стиснення місячної кори. Подібні утворення були відомі й раніше, але їх вважали слідами подій, що відбулися мільярди років тому. Виявлення відносно молодих гребенів, сформованих лише 160 мільйонів років тому , змінює уявлення про динамічні процеси всередині Місяця.

Визначити вік цих структур допомогло аналізування кратерів на поверхні: чим більше кратерів і темніший їхній вигляд, тим старіша місцевість. Виявилося, що “зморшки” перетинають деякі кратери, тобто виникли вже після падіння астероїдів. Це підтверджує гіпотезу, що Місяць досі переживає стискання – процес, що, ймовірно, триває через охолодження його ядра або через зміни місячної орбіти.

Ще в період місій “Аполлон” було зафіксовано місяцетруси, що свідчили про невгамовну активність супутника. Однак нові дані вказують, що геологічні процеси не лише не припинилися, а й можуть продовжувати впливати на ландшафт навіть у сучасну епоху. Це відкриття має практичне значення: знання про сейсмічну активність допоможе в майбутньому плануванні місячних баз і забезпеченні безпеки дослідницьких місій.

Таким чином, хоча Місяць здається безплідним і неживим, його внутрішні процеси продовжують змінювати поверхню, відкриваючи нові перспективи для вивчення та освоєння супутника.