Чорні діри можуть ставати білими

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Чорні діри можуть ставати білими

21 лютого 2025 р. 17:23

21 лютого 2025 р. 17:23

Теоретичний фізик Карло Ровеллі досліджує можливість існування білих дір, використовуючи підходи квантової механіки та загальної теорії відносності, які змінюють наше уявлення про простір, час і гравітацію.

Білі діри — це гіпотетичні об’єкти, які, на відміну від чорних дір, не поглинають, а викидають матерію. “Я пам’ятаю, як у 70-х чорні діри вважалися математичною фантазією, а тепер ми їх фотографуємо”, — зауважує Ровеллі, наголошуючи на важливості дослідження подібних концепцій. Він пояснює, що чорні діри можуть перетворюватися на білі завдяки квантовому тунелюванню — механізму, коли система “перестрибує” між двома станами, не проходячи проміжний етап.

Один із ключових викликів теорії білих дір — їхня стабільність.

“Загальна теорія відносності веде нас на півдорозі, але квантова механіка дозволяє зробити остаточний стрибок”, — стверджує вчений.

Найбільш дискусійною залишається поведінка білих дір наприкінці випаровування.

“Якщо горизонт чорної діри стає дуже малим, квантове тунелювання стабілізує білу діру, дозволяючи їй існувати”, — пояснює Ровеллі.

Фізик також наголошує, що реальність не складається з окремих об’єктів, а формується через взаємодії. “Сучасна фізика вчить нас, що багато речей існують лише у відношенні до інших речей” , — каже він, підкреслюючи реляційний підхід до квантової механіки. Це означає, що об’єкти не мають абсолютних властивостей — вони залежать від контексту.

Ровеллі не вважає математичні моделі абсолютною реальністю, а лише інструментом для її опису. Він нагадує, що колись рівняння передбачили існування чорних дір задовго до їхнього спостереження, і можливо, така сама доля чекає й на білі діри.

“Справжнім випробуванням нашої теорії стане експериментальне підтвердження”, — підсумовує він.