Кити переносять тисячі тонн поживних речовин через океани

11 березня 2025 р. 22:14

11 березня 2025 р. 22:14

Нове дослідження, проведене науковцями Університету Вермонта, виявило, що кити, здійснюючи тисячокілометрові міграції, переносять тонни життєво важливих поживних речовин з холодних глибоких вод до теплих прибережних екосистем, головним чином через сечу та інші біологічні процеси.

Кити відіграють унікальну роль у підтримці морських екосистем. Їх значення виходить далеко за межі присутності в океані. Вони функціонують як живі транспортери поживних речовин між різними океанічними системами. Ще у 2010 році вчені виявили вертикальне переміщення поживних речовин китами, які харчуються на глибині й випорожнюються на поверхні.

Нове дослідження, опубліковане в журналі “Nature Communications”, розширює наше розуміння ролі китів. Воно показує, що ці морські гіганти переносять поживні речовини також горизонтально. Цей процес відбувається під час сезонних міграцій з місць годівлі до місць розмноження.

Масштаби переміщення поживних речовин

Дослідники підрахували вражаючі обсяги транспортування поживних речовин. Щороку великі кити, включаючи “гренландських, сірих і горбатих”, переносять близько 4000 тонн азоту в прибережні райони. Крім того, вони доставляють понад 45000 тонн біомаси до тропічних і субтропічних регіонів, де вміст поживних речовин зазвичай низький.

Джо Роман, біолог з Університету Вермонта, пояснює значення цього процесу.

Дослідники назвали це явище “великим китовим конвеєром”. “Кити годуються на великих територіях, але їм потрібно перебувати у відносно обмеженому просторі, щоб знайти собі пару, розмножуватися і народжувати” , – пояснює Роман. Для новонароджених дитинчат долати великі відстані складно, тому вони залишаються в прибережних водах.

Міграції та виділення поживних речовин

Кити здійснюють найдовші міграції серед усіх ссавців. Горбаті кити подорожують з Аляскинської затоки до Гавайських островів. Сірі кити долають майже 11000 кілометрів між місцями нагулу біля берегів Росії та місцями розмноження вздовж узбережжя Нижньої Каліфорнії. Горбаті кити Південної півкулі мігрують на відстань понад 8000 кілометрів.

Під час цих подорожей кити виділяють величезну кількість поживних речовин. Дослідження, проведене в Ісландії, показало, що фінвали виділяють понад 950 літрів сечі на день. “Люди виділяють менше половини галона на день” , – підкреслюють дослідники, демонструючи масштаб різниці.

Влітку кити інтенсивно харчуються у високих широтах. “Північнотихоокеанські горбаті кити набирають близько 14 кілограмів на день навесні, влітку та восени” , – зазначають науковці. Ця енергія потрібна для їхніх тривалих міграцій, під час яких вони не живляться.

Історичні масштаби та екологічне значення

До початку промислового китобійного промислу надходження поживних речовин було значно більшим. “До епохи китобійного промислу, який винищив популяції, ці надходження на великі відстані могли бути в три і більше разів більшими” , – підраховують дослідники. Сучасні оцінки не включають внесок синіх китів, найбільших тварин, які коли-небудь жили на Землі.

Ендрю Першинг, співавтор дослідження та океанограф з Climate Central, підкреслює унікальність ролі китів.

Особливу цінність становить концентрація поживних речовин у прибережних зонах. “Поживні речовини, розпорошені по величезному океану, концентруються в набагато менших прибережних і коралових екосистемах” , – пояснює Роман. Це подібно до збирання листя для компосту в саду.

Кити формують своєрідну “кровоносну систему планети”, переміщуючи поживні речовини між екосистемами. Разом з морськими птахами, які переносять азот і фосфор з океану на сушу, вони відіграють ключову роль у глобальних біогеохімічних циклах.

Наука