Зіткнення двох світів: вчені розповіли, як сучасні люди вживалися з неандертальцями

12 березня 2025 р. 03:26

12 березня 2025 р. 03:26

Стародавній Левант був своєрідним "плавильним котлом"

Зараз вчені добре знають, що люди сучасного типу розмножувалися з неандертальцями , проте сама тема того, як ці два різні види вживалися один з одним, викликала дуже багато питань. Однак нове дослідження може пролити трохи світла на це.

Знахідки в печері Тіншемет (Ізраїль) натякають на те, що вони могли активно взаємодіяти та сформувати спільні культурні традиції. Дослідження оприлюднено у журналі Nature Human Behavior 11 березня 2025 року.

Територія Леванту становить велику цінність для археологів, оскільки є важливим міграційним маршрутом для ранніх Homo Sapiens, що рухалися з Африки до Європи. На той момент тут уже жили неандертальці, через що знахідки стародавніх людей у цьому регіоні відзначаються високою різноманітністю.

Під час розкопок у печері Тіншемет археологи виявили, що її заселяли приблизно в період від 130 до 80 тисяч років тому, хоча на ранніх періодах люди там робили лише нетривалі зупинки та залишали по собі мало слідів діяльності.

А ось на шарах, які датуються 100-90 тисячами років тому було виявлено багато свідчень використання вогню, видобутку охри та полювання на велику здобич. Загалом тут було знайдено близько десяти тисяч артефактів, основна частина яких становить знаряддя для оброблення м’яса та обробки шкір.

Ці артефакти в основному виконані за технікою Леваллуа — способу обробки каменю, коли від заздалегідь підготовленого ядра поступово відколюються дрібні пластинки, щоб у результаті продукт отримав вигляд, що віддалено нагадує черепаший панцир. Однак через різні традиції готові інструменти все одно виходять несхожими один на одного залежно від регіону. Те, що в Тіншеметі вони приблизно однакові вказує на те, що неандертальці і "сапієнси" якимось чином взаємодіяли та могли переймати технологію один від одного.

Крім того, у цій печері також виявили останки п’яти людей, з яких два повні скелети та три черепи. Скелети були виявлені в позі ембріона та посипані охрою, що говорить про ранню практику поховання. При цьому, на цей час це найбільш раннє за межами Африки свідчення традиції ховати своїх померлих. Воно датується 106-96 тисячами років тому. Для порівняння, найбільш ранні сліди поховання в Європі датуються близько 70 тисячами років тому.

Цікаво те, що вчені поки що не можуть визначити, якому виду належали останки, адже у всіх їх спостерігаються риси, які нагадують як наших предків, так і неандертальців. Не виключається навіть, що вони були гібридами.

Про культурний обмін може говорити не лише єдиний стиль виготовлення кам’яних знарядь та поховання мертвих, а і єдині традиції полювання на здобич. Місцеві люди віддавали перевагу найбільшим видам травоїдних, а також обробляли м’ясо відразу після полювання.

Керівник дослідження, професор Йосі Зайднер зазначає, що Левант у ті часи був своєрідним "плавильним котлом", де різні групи та види людей зустрічалися, конкурували та розвивалися разом упродовж тривалого періоду.

"Наші дані показують, що людські зв’язки та взаємодія населення були основоположними у просуванні культурних та технологічних інновацій протягом усієї історії", — говорить він.

Варто зазначити, що нещодавно вчені виявили неподалік цієї печери свідчення того, що люди ще 100 тисяч років тому прагнули мистецтва .

Наука