Дослідники виявили зміщення вітрів

13 березня 2025 р. 06:34

13 березня 2025 р. 06:34

Нове дослідження, проведене науковцями Британської антарктичної служби, виявило суттєві історичні зміни в інтенсивності та розташуванні західних вітрів Південної півкулі, що може мати серйозні наслідки для майбутнього клімату планети.

Дослідники вивчили зразки відкладень з віддаленого озера, розташованого на мисі Горн. Цей унікальний географічний об’єкт є найпівденнішим озером у Америці. Науковці змогли реконструювати минулі зміни в сольових бризках, що служать важливим індикатором вітрової активності. Аналіз відкладень дозволив простежити зміни вітрів за останні 11 000 років .

Згідно з опублікованими в журналі Communications Earth & Environment результатами, до 10 000 років тому західні вітри розташовувалися ближче до Антарктиди. Між 10 000 і 7 500 роками тому відбулося їх переміщення на північ з одночасним посиленням активності над мисом Горн. У цей період вітри досягли найвищої зафіксованої інтенсивності.

Поступово вітри послабшали і продовжили рух на північ до свого нинішнього положення. Такі історичні коливання демонструють, що “вітровий пояс” був надзвичайно динамічним протягом тисячоліть. Подібні зміни можуть відбутися знову внаслідок сучасного глобального потепління.

ПРОГНОЗИ ТА ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ

Сучасні кліматичні моделі прогнозують, що з подальшим глобальним потеплінням західні вітри, ймовірно, зміщуватимуться далі на південь. Однак точний масштаб цього переміщення залишається предметом дискусій. Дослідження на мисі Горн надає цінні історичні дані для оцінки потенційних змін.

Провідна авторка дослідження, палеокліматолог доктор Б’янка Перрен з Британської антарктичної служби, підкреслює важливість отриманих результатів: “Було так багато суперечок про те, що робили західні вітри Південної півкулі протягом останніх 10 000+ років, особливо в Південній Америці. Тут ми показуємо, що вітри, які зникли з середніх широт на початку голоцену, насправді осідали на південному краю мису Горн і нижче” .

Доктор Перрен також зазначає: “Міграція вітрів за останні кілька десятиліть вже почала змінювати Південний океан і динаміку льоду навколо Антарктиди. Але те, що ми бачимо сьогодні, навіть близько не схоже на те, що відбувалося 10 000 років тому. Цей запис з мису Горн дає нам уявлення про те, як може виглядати майбутнє” .

Зміни в західних вітрах мають далекосяжні наслідки для глобальної кліматичної системи. Ці вітри відіграють вирішальну роль у циркуляції океану та підтримці стабільності льодовикового шельфу. Їх посилення або зміщення може вплинути на здатність океанів поглинати вуглекислий газ з атмосфери.

ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КЛІМАТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Це дослідження підкреслює важливість розуміння минулих кліматичних моделей для прогнозування майбутніх змін. Історичні дані дозволяють вченим краще калібрувати кліматичні моделі та підвищувати точність прогнозів щодо глобального потепління.

Зміна позиції та сили західних вітрів може мати значні наслідки для рівня світового океану. Ці вітри впливають на стабільність льодовикових шельфів Антарктиди, які утримують величезні маси льоду на континенті. Послаблення цих шельфів може прискорити танення льодовиків і підвищення рівня моря.

Крім того, західні вітри впливають на здатність Південного океану поглинати вуглекислий газ. Зміни в циркуляції океану можуть або посилити, або послабити цей природний вуглецевий резервуар. Таким чином, зміни у вітрових системах мають прямий вплив на концентрацію парникових газів в атмосфері.

Дослідження Британської антарктичної служби слугує важливим нагадуванням про динамічність кліматичної системи Землі. Воно також підкреслює необхідність подальших палеокліматичних досліджень для вдосконалення наших прогнозів щодо майбутніх змін клімату та розробки ефективних стратегій адаптації до них.

Наука