«Габбл» відкрив найменшу галактику-супутницю Андромеди

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

14 березня 2025 р. 17:16

14 березня 2025 р. 17:16

Космічний телескоп «Габбл» виявив Андромеду XXXV – найменшу та найтьмянішу з усіх відомих карликових галактик, що обертаються навколо сусідньої галактики Андромеди. Зореутворення у ній припинилося всього шість мільярдів років тому. І те, як їй вдавалося такий довгий час його підтримувати попри малі розміри, наразі не можуть пояснити сучасні моделі еволюції галактик. Тож астрономи сподіваються на прикладі Андромеди XXXV дізнатися, як розвивалися найперші галактики, яким доводилося еволюціонувати у суворих умовах раннього Всесвіту. Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters .

Новознайдена галактика. Alan McConnachie; Image processing: Marcos Arias

Як вдалося знайти карликову галактику?

Андромеду XXXV виявили під час аналізу даних огляду Pan-Andromeda Archaeological Survey – астрономи зафіксували аномально високу концентрацію старих зір, що вказувало на наявність прихованої карликової галактики. Націливши на цей регіон «Габбл», науковці змогли викрити деталі цієї галактики. За їхніми оцінками, відкрита Андромеда XXXV має діаметр у всього 173 світлових роки та масу у 20 тисяч мас Сонця – для порівняння, Чумацький Шлях має діаметр близько 100 000 світлових років і масу приблизно 1,5 трильйона мас Сонця.

Більшість зір у галактиці мають вік у понад 10 мільярдів років, що характерно для найдавніших об’єктів у Всесвіті. Однак, в Андромеді XXXV ще лишилися запаси нейтрального газу, з якого можуть народжуватися зорі, що свідчить про тривале й активне зореутворення. Дотепер вважалося, що подібні карликові галактики мали б втратити весь газ під впливом потужного ультрафіолетового випромінювання в ранньому Всесвіті. Тож відкриття Андромеди XXXV змушує переглянути ці уявлення та націлити на неї телескоп «Джеймс Вебб» для вивчення механізмів того, як їй вдалося зберегти газ і підтримувати формування зір протягом мільярдів років, попри екстремальні умови раннього Всесвіту.

Андромеда XXXV є не єдиною галактикою, яка вражає зореутворенням. Раніше телескоп «Джеймс Вебб» знайшов галактику, яка народила зір на масу мільярда Сонць всього за 800 мільйонів років існування Всесвіту.

Поділитися із друзями!