Тераформування Марса вимагатиме гігантських зусиль та енергії

08 квітня 2025 р. 18:27

08 квітня 2025 р. 18:27

Нове дослідження, представлене Лєшеком Чеховським з Польської академії наук на 56-й Конференції з науки про Місяць і планети, розкриває гігантські енергетичні витрати та практичні перешкоди, пов’язані з тераформуванням Марсу, що робить популярну фантастичну концепцію надзвичайно складною для реалізації в осяжному майбутньому.

Проблема атмосферного тиску

Атмосфера Марсу вкрай розріджена. Нинішній тиск на Червоній планеті настільки низький, що вода в тілі людини закипіла б миттєво. Це робить необхідним використання гермокостюмів для будь-кого на планеті.

Навіть у Hellas Planitia, марсіанській низовині з найвищим тиском, показники сягають лише 1/100 від земного рівня моря. Для забезпечення мінімальної безпеки людей цей показник треба збільшити щонайменше вдесятеро. При такому тиску вода закипала б при температурі 50°C.

Підвищення тиску до рівня, подібного до земного, потребує колосальної кількості атмосферного матеріалу. Доктор Чеховський розрахував енергетичні витрати різних сценаріїв. Результати показують, що кількість ресурсів для створення придатної атмосфери значно перевищує наші поточні технологічні можливості.

Джерела матеріалу для нової атмосфери

Де взяти достатньо газів для формування нової атмосфери? Доктор Чеховський розглянув кілька потенційних джерел. Астероїди головного поясу знаходяться відносно близько до Марсу, але містять недостатньо води та азоту для створення атмосфери земного типу.

Хмара Оорта теоретично має більш ніж достатньо матеріалу. Однак, згідно з розрахунками, знадобилося б 15 000 років, щоб об’єкт з Хмари Оорта достатнього розміру наблизився до Марсу. Такий часовий масштаб робить цей варіант нереалістичним для практичного застосування.

Об’єкти Поясу Койпера виявилися найперспективнішим джерелом. Вони містять багато води і теоретично можуть бути доставлені до Марсу протягом десятиліть. Проте вони мають суттєвий недолік – нестабільність при наближенні до Сонця.

Концепція спрямованого зіткнення

Дослідження припускає, що тераформування Марсу може потребувати навмисного зіткнення з планетою великого крижаного тіла з Поясу Койпера. Такий підхід не лише доставив би необхідні матеріали, але й вивільнив би значну кількість енергії для нагрівання планети.

Однак реалізація такого плану вимагає розробки рухової системи, яка не покладалася б на гравітаційні маневри. Традиційні методи гравітаційної підтримки можуть призвести до розпаду крижаного тіла, коли воно наближається до внутрішніх частин Сонячної системи.

Доктор Чеховський пропонує використання термоядерного реактора з іонним двигуном, але не деталізує цю концепцію. Створення такої системи та її доставка до об’єкта Поясу Койпера потребували б технологічного прориву, який значно перевищує наші нинішні можливості.

Енергетичні виклики та альтернативи

Ідея тераформування Марсу стикається з фундаментальною проблемою – колосальними енергетичними витратами. Навіть якщо врахувати альтернативні підходи, такі як біоінженерія, кількість необхідної енергії залишається абсурдно високою.

Багато концепцій, представлених у науковій фантастиці, таких як трилогія Кіма Стенлі Робінсона “Марс”, значно недооцінюють масштаби необхідних матеріалів та енергії. Реальність тераформування виявляється набагато складнішою, ніж її часто зображують.

Розрахунки доктора Чеховського підтверджують, що теоретично процес можливий. Однак практична реалізація потребує технологій, які або ще не існують, або знаходяться на дуже ранніх стадіях розвитку. Це відсуває перспективу тераформування Марсу на невизначене майбутнє.

Мрії та реальність колонізації Червоної планети

Незважаючи на песимістичні висновки дослідження, мрія про тераформований Марс продовжує надихати науковців та ентузіастів космосу. Концепція перетворення іншої планети на придатне для життя середовище залишається однією з найамбітніших ідей людства.

Слід зазначити, що сама можливість теоретичної реалізації тераформування не означає його доцільності. Етичні питання втручання в природні планетарні процеси, величезні економічні витрати та потенційні непередбачувані наслідки також мають бути враховані.

Поки що більш реалістичним підходом до марсіанської колонізації видається створення ізольованих середовищ проживання – куполів або підземних структур з контрольованими умовами. Такий підхід дозволив би людям жити на Марсі без необхідності змінювати цілу планету.

Дослідження доктора Чеховського нагадує нам про масштаби космічних викликів. Навіть якщо тераформування Марсу залишається віддаленою мрією, робота над розумінням необхідних процесів розширює наші знання та наближає нас до майбутнього, де люди можуть жити та працювати на інших планетах, хоч і в обмежених умовах.

Наука