День на Урані триває довше ніж вважали досі

11 квітня 2025 р. 13:15

11 квітня 2025 р. 13:15

Сучасні астрономічні спостереження виявили суттєву похибку в наших уявленнях про тривалість доби на планеті Уран, що має значні наслідки для дослідження цього віддаленого світу.

Згідно з новими даними, повний оберт Урана навколо власної осі триває 17 годин, 14 хвилин і 52 секунди. Це на 28 секунд довше, ніж вважалося раніше на основі вимірювань, зроблених космічним апаратом “Вояджер-2” під час його прольоту в 1986 році. Різниця видається незначною, проте для планетарної науки це надзвичайно важливе уточнення. Астрофізик Лоран Ламі з Паризької обсерваторії пояснює: “Наше вимірювання не тільки надає важливий довідник для спільноти планетологів, але й вирішує давню проблему” .

Неточність у визначенні тривалості доби призвела до неможливості відстеження магнітних полюсів Урана протягом тривалого часу після місії “Вояджер-2”. Через цю похибку астрономи швидко втрачали розуміння положення магнітних полюсів планети, що ускладнювало інтерпретацію накопичених даних спостережень.

Методологія та інноваційний підхід

Щоб здійснити точніші вимірювання, дослідницька група проаналізувала спостереження космічного телескопа “Хаббл” за період з 2011 по 2022 рік. Ключем до успіху стало відстеження ультрафіолетових полярних сяйв на Урані. Ці атмосферні явища виникають за механізмом, подібним до земних полярних сяйв.

Сонячний вітер, що складається з високоенергетичних заряджених частинок, взаємодіє з магнітосферою планети. Частинки прискорюються вздовж силових ліній магнітного поля і спрямовуються до полярних широт. Там вони взаємодіють з атмосферними газами, викликаючи характерне світіння, яке можна спостерігати в ультрафіолетовому діапазоні.

Особливу складність для дослідників становила незвична орієнтація осі обертання Урана. На відміну від більшості планет Сонячної системи, вісь обертання Урана майже паралельна площині екліптики – площині, в якій планети обертаються навколо Сонця. Така орієнтація робить локалізацію магнітних полюсів надзвичайно складним завданням.

Наукове значення та перспективи

Отримане вимірювання вважається найточнішим для будь-якої гігантської планети, перевершуючи навіть точність визначення швидкості обертання Юпітера. Застосована методика відкриває нові можливості для вивчення інших газових гігантів Сонячної системи. Вона дозволяє визначати внутрішню швидкість обертання планет з безпрецедентною точністю.

Уран і Нептун залишаються найменш вивченими планетами нашої системи через їхню віддаленість. Уран знаходиться на відстані вдвічі більшій, ніж Сатурн, а Нептун – більш ніж утричі далі від Сонця, ніж Сатурн. Ця віддаленість робить планети малими і тьмяними об’єктами для спостереження, а також ускладнює відправку космічних місій.

Лоран Ламі підкреслює практичне значення нового відкриття: “Завдяки цій новій системі довгот ми можемо порівнювати астрономічні спостереження за майже 40 років і навіть планувати майбутню місію до Урана” . Це означає, що ми можемо об’єднати дані, зібрані “Вояджером-2”, із сучасними телескопічними спостереженнями для створення цілісної картини цієї таємничої планети.

Результати дослідження опубліковані в престижному науковому журналі Nature Astronomy. **Вони не лише виправляють наше розуміння тривал

Наука