Гігантська куля NASA досліджує вітри на краю космосу

27 квітня 2025 р. 22:11

27 квітня 2025 р. 22:11

Унікальна наукова місія NASA із використанням повітряної кулі надвисокого тиску розміром зі стадіон долає тисячі кілометрів над Тихим океаном, збираючи безцінні дані про верхні шари атмосфери, що допоможуть вдосконалити кліматичні моделі та прогнозування погоди.

Гігантська повітряна куля NASA успішно долає Тихий океан, здійснюючи свою епічну подорож. Вона несе на борту експериментальне обладнання HIWIND для дослідження верхніх шарів атмосфери. Запуск відбувся 16 квітня з міста Ванака в Новій Зеландії. Після п’яти днів польоту аеростат наближається до південноамериканського узбережжя.

Повітряна куля розміром зі стадіон є одним із найбільших стратосферних аеростатів, коли-небудь запущених у наукових цілях. Очікується, що вона перетне Чилі та Аргентину, продовжуючи свій шлях навколо Південної півкулі. Такий масштабний маршрут забезпечує унікальні можливості для вивчення атмосферних процесів на різних широтах та висотах.

Наукова місія та вантаж HIWIND

HIWIND (експеримент “Висотний інтерферометр для спостереження за вітром”) – основне наукове обладнання, розміщене на аеростаті. Цей прилад розроблений для детального вивчення динаміки верхніх шарів атмосфери. Він зосереджується на дослідженні мезосфери та нижньої термосфери, розташованих на висоті 50-120 кілометрів над поверхнею Землі.

Ці атмосферні шари відіграють критичну роль у формуванні глобального клімату. Вони впливають на атмосферну циркуляцію, розподіл енергії та теплообмін між різними частинами атмосфери. Проте, через технічні обмеження, ці шари залишаються найменш дослідженими в атмосферній науці.

HIWIND використовує передові оптичні та інтерферометричні методи для вимірювань. Прилад здатен з високою точністю визначати швидкість вітру та температуру на різних висотах. Такі дані є надзвичайно цінними для розуміння атмосферних хвиль та припливів. Інформація, зібрана під час цієї місії, допоможе вченим краще зрозуміти механізми руху енергії та імпульсу в атмосфері.

Технічні аспекти та безпека польоту

Політ аеростата надвисокого тиску вимагає ретельного планування та постійного моніторингу. Команда NASA уважно стежить за станом кулі та її навігаційними параметрами. Безпека польоту залишається головним пріоритетом на всіх етапах місії.

Перед кожним прольотом над населеними територіями проводиться комплексна оцінка стану. Фахівці перевіряють цілісність аеростата та функціональність командно-контрольної електроніки. Ретельному аналізу піддається і прогнозована траєкторія польоту для виявлення потенційних ризиків.

Зацікавлені спостерігачі мають можливість відстежувати політ аеростата в режимі реального часу. Це можна зробити через веб-сайт Колумбійського наукового центру повітряних куль, що забезпечує публічний доступ до даних про місцезнаходження та висоту польоту. Така відкритість сприяє популяризації наукових досліджень та залученню громадськості до аерокосмічних проєктів.

Значення для науки та перспективи

Експедиція повітряної кулі NASA з експериментом HIWIND має значний науковий потенціал. Дані, зібрані під час цього польоту, допоможуть покращити наше розуміння атмосферних процесів. Це безпосередньо вплине на вдосконалення кліматичних моделей та прогнозування погоди.

Особливо цінними є вимірювання, проведені над відкритим океаном. Такі дані зазвичай важко отримати через обмежену кількість наземних станцій у цих регіонах. Повітряна куля долає цю проблему, забезпечуючи безперервні спостереження над віддаленими акваторіями.

Знання про верхні шари атмосфери також критично важливі для супутникових операцій. Багато супутників обертаються саме в цих атмосферних шарах або зазнають їхнього впливу. Покращене розуміння динаміки мезосфери та нижньої термосфери сприятиме підвищенню надійності космічних місій та точності орбітальних розрахунків.

Подорож гігантської повітряної кулі NASA навколо Південної півкулі демонструє потенціал аеростатів для наукових досліджень. Такі місії пропонують економічно ефективну альтернативу супутникам для тривалих атмосферних спостережень. Вони заповнюють важливу прогалину між наземними вимірюваннями та супутниковими даними, забезпечуючи унікальну перспективу для атмосферних досліджень.

Наука