Стоянка в Австрії показала адаптацію людей до льодовика

30 квітня 2025 р. 02:33

30 квітня 2025 р. 02:33

Археологічні дослідження стоянки Каммерн-Грюмґрабен в Австрії розкривають інноваційні способи, якими давні люди пристосовувалися до суворих зимових умов останнього льодовикового максимуму через спеціалізоване полювання на північних оленів заради їхнього теплозахисного хутра.

Унікальність стоянки та її кліматичний контекст

Стоянка Каммерн-Грюмґрабен була активно заселена приблизно 24 000-20 000 років тому. Це найбагатше археологічне місце в Європі періоду останнього льодовикового максимуму за кількістю знайдених артефактів. Середньорічна температура на цій території становила приблизно -3,5°C, що створювало надзвичайно складні умови для виживання . Незважаючи на суворий клімат, люди обирали цю місцевість переважно для зимових поселень. Археологи виявили, що стоянка могла слугувати прихистком від навколишніх екстремальних умов.

Попередні дослідження зафіксували на стоянці значну кількість решток північного оленя, що суттєво відрізняється від інших тогочасних поселень. На більш ранніх та сусідніх стоянках переважають кістки мамонта. Така зміна фокусу полювання вказує на важливу адаптивну стратегію давніх людей до холодного клімату.

Методологія та знахідки дослідження

Керстін Пазда з Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга та її колеги провели детальний аналіз. Вони ретельно дослідили кістки, зуби та роги північних оленів зі стоянки. “На жаль, прямі докази використання хутра часто недоступні через умови, в яких зберігається органічний матеріал” , – зазначає Пазда щодо методологічних викликів.

Науковці застосували мультидисциплінарний підхід. Вони вивчили традиції використання оленячих шкур корінними спільнотами Арктики. Дослідники виявили, що черепи оленів на стоянці зберегли роги. Це свідчить про зимовий час їх загибелі, до сезону линяння.

Значення північнооленячого хутра для виживання

Хутро північних оленів має унікальні властивості для захисту від холоду. Пазда підкреслює, що шкури цих тварин мають високоспеціалізовану структуру. Вона відштовхує воду та чудово захищає від екстремальних морозів. Етнографічні дані арктичних груп показують, що полювання на оленів заради їхнього хутра інколи було пріоритетнішим за отримання м’яса.

Ян Гілліган з Університету Сіднея, який не брав участі в дослідженні, коментує: “Це дослідження ілюструє зростаюче визнання серед археологів того, що технології та економічні стратегії доісторичних людей не завжди були спрямовані виключно – або навіть в першу чергу – на отримання харчових ресурсів” . Серед знахідок на стоянці присутня велика кількість вушкатих швейних голок, що використовувалися для виготовлення щільного одягу.

Технологічні інновації для виживання

Археологи знайшли на стоянці незвично багато швейних голок з вушками. Такі інструменти були необхідні для створення щільно зшитого одягу. “Матеріали та технології для виготовлення одягу ставали все більш важливими, коли люди мігрували за межі тропіків і потрапляли в більш холодне середовище” , – пояснює Гілліган.

Дослідники припускають, що вушкаті голки сприяли розвитку більш складних технік шиття. Ці інновації дозволили створювати індивідуальний одяг із чудовим захистом від холоду та вітру . Гілліган вважає, що додаткові дані про зимові температури на стоянці могли б покращити розуміння потреб давніх людей в одязі.

Стоянка Каммерн-Грюмґрабен демонструє, як людські спільноти успішно адаптувалися до екстремальних умов. Вони розробили спеціалізовані стратегії полювання та технології обробки матеріалів. Ці інновації дозволили їм не лише вижити, але й процвітати в одному з найсуворіших кліматичних періодів людської історії.

Наука