Середземноморські майстри дістали олово для зброї з Британії 3300 років тому. Раніше його джерелом вважали Азію

07 травня 2025 р. 18:35

07 травня 2025 р. 18:35

Аналіз злитків олова бронзової доби з Європи та Близького Сходу показав, що вони походять з британського графства Корнвелл, яке постачало олово в Середземноморський регіон ще 3300-3500 років тому. Раніше джерелом олова, яке необхідне для виготовлення бронзових інструментів і зброї, вважали Азію. Відкриття доставлення металу з Британії свідчить про розвинену торгівлю протягом бронзової доби та дозволить зрозуміти, як відбувалося поширення бронзових інструментів, поява яких значно пришвидшила технологічний прогрес людства. Дослідження опублікували в журналі Antiquity .

Кинджал бронзової доби з території сучасного Ізраїлю. Wikimedia Commons

Чому археологи не могли визначити походження олова?

Поширення бронзових інструментів у державах Леванту, тобто східного узбережжя Середземного моря, почалося близько 1500–1300 років до нашої ери, спричинивши технологічний прогрес у цих державах, зокрема у Єгипті. Для виготовлення таких інструментів необхідно було мати доступ до двох ключових металів: міді й олова. І хоча мідь широко використовувалася у цьому регіоні й раніше, досі науковці не могли з’ясувати, звідки брали олово — це й називають «олов’яною проблемою». Стародавні ассирійські тексти свідчили про торгівлю оловом між цією державою та Левантом, але звідки походила сама руда — було достеменно невідомо.

Водночас у Європі поширення бронзових артефактів почалося значно раніше, ще у 2200-2100 роках до нашої ери, з Британії, де були значні поклади олов’яної руди. Пізніше «бронзифікація» торкнулася решти Європи, але чи саме цим шляхом традиція виготовлення бронзових інструментів дісталася Леванту, чи прийшла зі Сходу — саме це досліджувала європейська команда науковців на чолі з фахівцями з Даремського університету в Сполученому Королівстві.

Як досліджували зв’язок між інструментами з Леванту та оловом з Британії?

Науковці вивчали склад ізотопів різних елементів в олов’яній руді чотирьох головних джерел олова у Європі: Корнвельсько-Девонських покладів на південному заході Англії, Ерцґебірґе на кордоні Німеччини та Чехії, Іберії у сучасних Іспанії й Португалії та Бретані й Центральному масиві у Франції. За вмістом ізотопів дослідники визначали, скільки часу минуло від періоду формування цих масивів до сучасності.

Джерела олова в Європі бронзової доби. R. Alan Williams

Надалі вміст ізотопів у цих рудах порівнювали з його вмістом у понад 200 олов’яних злитках з різних частин Європи та Леванту, адже у них продовжувалися такі самі процеси розпаду ізотопів, як і у звичайній руді. Як з’ясували дослідники, вміст ізотопів у злитках з затонулих у 1400-1300 роках до нашої ери поблизу Ізраїлю та Туреччини кораблів відповідав саме вмісту ізотопів у руді з Корнвелла та Девону. Крім того, час формування цієї руди не відповідав і часу формування покладів олова у горах Тянь-Шань та Алтай в Азії, з яких їх могли б доставляти.

Олов'яні злитки з затонулих кораблів поблизу Корнвелла та Девона. R. Alan Williams, Royal Cornwall Museum

Як це відкриття змінює уявлення про технології та торгівлю бронзової доби?

Знаходження в регіоні Левант олова з Корнвелла та Девону свідчить про те, що принаймні частина бронзових інструментів була виготовлена з цієї сировини. А враховуючи те, що поклади олова у Британії щонайменше в десять разів більші за інші європейські джерела, то саме Корнвелл і Девон могли бути основними постачальниками руди до Леванту.

Торгові шляхи, якими олово могли доставляти з Британії до Леванту. Williams et al. / Antiquity, 2025

Це означає, що у виготовленні своїх інструментів і зброї місцеві жителі покладалися на метал, який доставляли з відстані 4000 кілометрів. Як вважають науковці, цей шлях пролягав через річки Франції, повз острови Сардинія та Кіпр і до сучасного узбережжя Ізраїлю. Подальші дослідження допоможуть виявити сліди такого переміщення та краще зрозуміти, як проходила торгівля на таких величезних для бронзової доби відстанях.

Яким був побут бронзової доби

🍌 Утім доставлення олова з Британії — не єдиний доказ розвиненої торгівлі у бронзову добу. Як виявилося, жителі Середземномор’я споживали куркуму, кунжут і, ймовірно, банани з Азії вже в II тисячолітті до нашої ери.

🍺 Тим часом шахтарі бронзової доби з Європи, що видобували сіль у сучасній Австрії, виготовляли та вживали пиво й блакитний сир — на це вказало дослідження їхніх скам’янілих фекалій.

🏹 Але й олово з Британії — не найдивніша сировина для інструментів бронзової доби. Як виявилося, на території сучасної Швейцарії у 900-800 роках до нашої ери виготовили наконечник стріли з уламка метеорита.

Наука