Вчені відкрили, як налагодити контакт із котом

09 травня 2025 р. 11:49

09 травня 2025 р. 11:49

Дослідження вчених з Університету Сассексу підтвердило , що проста техніка повільного моргання значно покращує комунікацію між людьми та котами, сприяючи встановленню довіри та взаєморозуміння з цими часто загадковими домашніми улюбленцями.

Коти мають репутацію відсторонених і незалежних тварин. Багато власників скаржаться на складнощі у встановленні тісного контакту зі своїми пухнастими друзями. Однак проблема може бути не в характері тварин, а в нерозумінні їхньої “мови” та способів комунікації. Науковці довели, що звичайна зміна виразу обличчя може суттєво вплинути на взаємодію людини з котом.

Команда психологів під керівництвом Карен МакКомб провела серію експериментів, щоб вивчити роль “котячої посмішки” — виразу з напівзаплющеними очима та повільним морганням. “Як людина, яка вивчала поведінку тварин і є власником кота, я дуже рада, що змогла показати, що коти і люди можуть спілкуватися таким чином” , — зазначила дослідниця у своїй заяві у 2020 році.

Техніка повільного моргання імітує природний вираз обличчя котів у стані спокою та розслаблення, що допомагає сигналізувати про дружні наміри та безпечність взаємодії. Цей метод виявився ефективним як із знайомими, так і з незнайомими котами, відкриваючи нові можливості для встановлення зв’язку з цими тваринами.

Методологія та результати дослідження

Дослідники провели два окремі експерименти, щоб визначити ефективність техніки повільного моргання. У першому брали участь 21 кіт із 14 різних домогосподарств та їхні власники. Експеримент проводився в звичному для котів домашньому середовищі. Власників просили сісти на відстані близько 1 метра від свого кота і повільно моргати, коли тварина дивилася на них.

Результати фіксувалися за допомогою відеокамер і порівнювалися з контрольною ситуацією, коли коти перебували в тому ж середовищі без спеціальної взаємодії з людиною. Аналіз показав, що коти значно частіше відповідали повільним морганням на аналогічну дію людини порівняно з контрольними умовами.

Другий експеримент був спрямований на вивчення реакції котів на незнайомих людей. У ньому взяли участь 24 коти з восьми різних домогосподарств. Замість власників з котами взаємодіяли дослідники, які раніше не мали контакту з цими тваринами. Окрім моргання, вони також простягали руку в напрямку кота після серії повільних моргань.

Для контролю використовувалася ситуація з “немиганням” — коли людина просто дивилася на кота, не змінюючи виразу обличчя. Результати перевершили очікування: коти не лише частіше відповідали повільним морганням, але й значно частіше підходили до простягнутої руки незнайомої людини після застосування цієї техніки.

“Це дослідження є першим експериментальним дослідженням ролі повільного моргання у спілкуванні котів і людей” , — підкреслила Карен МакКомб. Вона також додала практичну пораду: “Спробуйте звузити очі, як у розслабленій посмішці, а потім заплющити їх на кілька секунд. Ви побачите, що вони реагують так само, і ви зможете розпочати своєрідну розмову” .

Значення “котячої посмішки” та її еволюційна роль

Хоча дослідження чітко продемонструвало ефективність техніки повільного моргання, точне значення цього виразу в котячій комунікації залишається предметом дискусій. Одна з теорій припускає, що це спосіб сигналізувати про добрі наміри, оскільки тривалий прямий погляд часто сприймається котами як загроза або виклик.

Повільне моргання може бути еволюційно розвиненим механізмом зниження напруги та сигналізації про відсутність агресивних намірів. Альтернативна гіпотеза передбачає, що коти могли розвинути цей вираз у процесі одомашнення, помітивши позитивну реакцію людей. Це явище відоме як конвергентна еволюція соціальних сигналів, коли різні види розвивають подібні механізми комунікації.

Окрім спілкування з людьми, коти використовують повільне моргання також у взаємодії між собою. Це може свідчити про давнє еволюційне походження цього сигналу, який передував одомашненню. Проте обмежена кількість досліджень соціальної поведінки диких котячих не дозволяє зробити однозначні висновки.

Вираз із напівзаплющеними очима нагадує людську посмішку, що може пояснювати нашу інтуїтивну позитивну реакцію на нього. Хоча коти, ймовірно, не усвідомлюють цю схожість, вона сприяє міжвидовому порозумінню.

Практичне застосування результатів дослідження

Відкриття вчених має значний практичний потенціал для покращення взаємодії з котами в різних ситуаціях. Психолог Тасмін Хамфрі з Університету Сассексу зазначає: “Розуміння позитивних способів взаємодії котів і людей може покращити суспільне розуміння котів, поліпшити їхній добробут і розповісти нам більше про соціально-когнітивні здібності цього маловивченого виду” .

Техніка повільного моргання може бути особливо корисною для ветеринарів та персоналу притулків для тварин. Вона допомагає зменшити стрес у котів при взаємодії з незнайомими людьми та в нових середовищах. Методика також може використовуватися для оцінки рівня стресу та емоційного добробуту тварин у різних ситуаціях.

Для звичайних власників котів це простий спосіб зміцнити зв’язок зі своїми пухнастими друзями. Регулярне використання цієї техніки може покращити довіру та взаєморозуміння. Особливо корисною вона може бути для новоприбулих котів, які адаптуються до нового дому, або для тварин з травматичним минулим.

Дослідження також вказує на ширшу тенденцію в науці про поведінку тварин: переоцінку когнітивних та соціальних здібностей котів. Тривалий час коти вважалися менш соціальними та менш здатними до комунікації з людьми порівняно з собаками. Однак останні дослідження демонструють, що коти мають складні соціальні навички, але просто “розмовляють” іншою мовою, яку люди часто не розуміють.

Дослідження повільного моргання є частиною більш широкої тенденції у вивченні міжвидової комунікації. Воно показує, що навіть прості зміни у виразі обличчя можуть суттєво впливати на якість взаємодії між різними видами. Для власників котів це відкриття підтверджує те, що багато з них інтуїтивно відчували: їхні пухнасті компаньйони здатні до глибокого емоційного зв’язку, якщо ми навчимося говорити їхньою мовою.

Наука