Мозок уві сні підготувався зберігати спогади наступного дня. Раніше сну приписували лише зберігання наявних спогадів

12 травня 2025 р. 14:34

12 травня 2025 р. 14:34

Дослідження активності мозку мишей показало, що протягом їх навчання в мозку під час сну активуються групи нейронів, що наступного дня зберігатимуть спогади. Раніше науковці вважали, що під час сну мозок лише закріплює вже наявні спогади. Нове відкриття підкреслює важливість сну для нормальної роботи пам’яті та запобігання пов’язаним із її погіршенням захворюванням, таким як деменція та хвороба Альцгеймера. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications .

Мозок уві сні підготувався зберігати спогади наступного дня. Раніше сну приписували лише зберігання наявних спогадів. GIPHY

Як мозок зберігає спогади під час сну?

Спогади в мозку утворюються та зберігаються в сукупностях пов’язаних між собою нейронів, званих енграмами. Як відомо, дельта-хвилі під час сну синхронізують активність енграм у гіпокампі, що сприяє закріпленню спогадів. Крім того, нові та старі спогади мозок обробляє в різний час, що запобігає їхньому перемішуванню.

Для правильного збереження та подальшого відтворення спогадів енграми, що їх зберігають, мають мати зв’язки з сусідніми, наприклад, щоб людина, згадуючи дім, згадувала й дорогу до нього. Утім досі було невідомо, як мозок обирає, які нейрони записуватимуть нові спогади та стануть енграмами. Тому науковці з Японії, Гонконгу та Єгипту на чолі з фахівцями Тоямського університету вирішили дослідити цей процес на мишах.

Як миші готувалися до запам’ятовування подій під час сну?

Дослідження проводили на самцях мишей, у яких вивчали активність мозку за допомогою електроенцефалографа, а також — активність енграм й окремих нейронів у гіпокампі за допомогою мікроскопа. Активність мозку мишей вивчали вночі перед епізодом навчання, під час навчання, вночі після цього та на наступний день — під час поміщення в ті ж умови, у яких миші навчалися, та під час поміщення в нове для них середовище.

Як з’ясували дослідники, першої ночі в мишей активувалися лише нейрони в межах уже наявних енграм: таким чином мозок відтворював і закріплював попередні спогади. Другої ночі до цих енграм додалися нові, сформовані внаслідок навчання. Але крім активності в межах енграм, науковці також спостерігали активність у скупченнях нейронів, які назвали майбутніми енграмами. Ці нейрони активувалися наступного дня, коли мишей помістили в нове для них середовище. Тобто мозок уві сні підготувався до навчання нового, а спогади про це збереглися в скупченнях, які раніше були майбутніми енграмами.

Науковці також з’ясували, що закріплення наявних спогадів і підготовка до збереження нових не лише відбуваються одночасно, але і є синхронними процесами. Поява майбутніх енграм була можливою лише після попереднього досвіду навчання, тобто від того, наскільки у мишей «натренувався» мозок попереднього дня, залежала його здатність до запам’ятовування нового в наступний день.

Як знання про підготовку мозку до нових спогадів допоможуть лікувати деменцію?

Хоча дослідження проводили на мишах, науковці спостерігали процеси, які характерні й для мозку людини. Тому результати дослідження можуть пояснити, чому вивчення нових мов й активності для тренування пам’яті допомагають відстрочити прояви деменції у старшому віці. Крім того, націлення на майбутні енграми може допомогти відновити пам’ять людям, що постраждали від її втрати.

Чим небезпечна відмова від сну

😴 Сон необхідний не лише для нормальної роботи мозку, але й для підтримки імунітету. Усього однієї недоспаної ночі виявилося достатньо для порушення роботи імунної системи.

😋 Крім того, уві сні утворюється гормон, що запобігає переїданню — і це може пояснити, чому недосипання пов’язують з надмірною вагою й ожирінням.

🤓 Усього 15 хвилин додаткового сну змогли покращити розумові здібності дітей і підлітків, зробивши їх уважнішими та допомагаючи краще розв’язувати проблеми.

Наука