До Дня науки. 4 інтерв'ю, які доводять — за українськими вченими майбутнє

17 травня 2025 р. 16:03

17 травня 2025 р. 16:03

Сьогодні, у третю суботу травня, відзначається День української науки. Це чудовий привід для того, аби дізнатися більше про українських вчених, які вже сьогодні своєю наполегливою працею здобувають світове визнання та залишають слід в історії. Ми зібрали для вас підбірку інтерв'ю від провідних експертів на будь-який смак: тут і математика, і генетика, і археологія, і біо-матеріалознавство. І у кожній з цих галузей є відомі українці, імена яких варто знати.

Марина В'язовська: математика, що змінює світ

Марина В'язовська

У 2022 році Філдсівську медаль — найпрестижнішу нагороду для математиків — отримала українка Марина В'язовська за розв'язок задачі з пакування куль. Вона стала лише другою жінкою-лауреаткою в історії цієї премії.

У великому інтерв'ю пані Марина розповіла детальніше про свою визначну роботу та її потенційне застосування на практиці. І ще про те, чому математика — це не страшно, а дуже навіть круто, та чому вона не вірить у таланти.

Ольга Дудченко: генетичні таємниці мамонтів

Ольга Дудченко

Генетикиня Ольга Дудченко вже багато років працює у США, де вивчає, як ДНК розташовується всередині ядра клітини та який вплив це має на активність генів та весь організм. Минулого року команда, до якої входить пані Ольга, повідомила про справжній прорив: їм вдалося реконструювати цілі хромосоми вимерлого мамонта. Це перший раз, коли вчені відтворили структуру давнього геному з такою точністю.

Ми розпитали вчену , чому недостатньо просто мати генетичну послідовність організму, а потрібно ще й знати її тривимірну структуру. А також про те, що нового про мамонтів розповіли їхні хромосоми, які є особливості роботи з такими давніми зразками та до чого тут експерименти з ковбасою.

Наталя Хамайко: археологічні таємниці України

Наталя Хамайко

Провідна українська археологиня Наталя Хамайко досліджує сліди котячої історії на наших землях, зокрема брала участь у розкопках загадкового поховання людини поруч з котом у Шестовиці. Звісно, що в інтерв'ю з нею ми багато говорили про котиків: як і коли відбувся процес одомашнення, відколи вони живуть на території України та які існують найдавніші свідчення емоційного зв'язку людини й кота.

Крім цього, археологиня пояснила, чому Україну можна вважати археологічним Клондайком, та в чому унікальність моржових черепів знайдених на розкопках у Києві. Наостанок пані Наталя поділилася кількома трагічними історіями археологів, репресованих диктаторськими режимами, виставку яким вона організувала декілька років тому.

Герман Ерліх та Альона Воронкіна: ми всі трохи морські губки

Герман Ерліх та Альона Воронкіна

Професор Герман Ерліх поділився з нами деталями вражаючого відкриття: виявляється, всі ми трохи морські губки. Річ у тім, що людський колаген, який утворює нашу шкіру, надзвичайно схожий на основний структурний білок губок. Це також є вагомим доказом того, що гени, відповідальні за колаген, залишилися майже незмінними протягом 800 мільйонів років еволюції — від найпростіших багатоклітинних тварин аж до людини.

Сам професор Ерліх родом з Німеччини, але за його словами ця робота була б неможливою без внеску української вченої Альони Воронкіної з Вінниці. Про роботу з нею, а також про користь від холодцю, пластичну хірургію 18 століття та розкриту таємницю християнської реліквії можна почитати в нашому інтерв'ю .

Наука