Дослідження геномів з Китаю змінило уявлення про походження азійських народів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дослідження геномів з Китаю змінило уявлення про походження азійських народів

30 травня 2025 р. 10:32

30 травня 2025 р. 10:32

Комплексний аналіз давніх геномів із китайської провінції Юньнань дає нові уявлення про етногенез і міграційні процеси в доісторичній Східній Азії.

Міграція населення, заміна та збереження глибоко розбіжних предків у південній частині Східної Азії. Джерело: група професора Фу Цяомей

У дослідженні під керівництвом професора Фу Цяомей було секвеновано 127 геномів осіб, що жили 7100–1400 років тому. Вчені з’ясували, що генетичний профіль 7100-річної особи з Юньнані нагадує 40-тисячолітню людину з території сучасного Пекіна. Це свідчить про наявність окремого давнього генофонду , який автори означили як “походження Сін’ї” . «Цей генетичний слід є свідченням давно втраченого людського різновиду в межах Азії», – зазначають дослідники.

Геном цієї особи допоміг з’ясувати формування тибетських популяцій, які мають спільну генетичну основу з людьми, що мігрували із північного сходу. Особливої ваги дослідженню надає виявлення “глибоко розбіжної спадковості Сін’ї” , яка також простежується в особини з Лонгліна віком 11 тисяч років. Цей генетичний слід згодом зникає, що свідчить про складні процеси заміщення населення .

Генетичні дані з центральної Юньнані (5100–1400 років тому) демонструють унікальний профіль, що не відповідає ні північному, ні південному типам Східної Азії. Цей генофонд, за словами авторів, «відокремився щонайменше 19 тисяч років тому» , і має тісний зв’язок з австроазіатськими мовними спільнотами. «Його поява передує землеробству, а отже, не могла бути його наслідком» , – підкреслюють автори дослідження.

Виявлена генетична спадковість у Юньнані пояснює походження австроазіатських популяцій , що нині поширені в Південній і Південно-Східній Азії. Безперервність генетичних даних протягом майже чотирьох тисяч років робить це дослідження унікальним джерелом. «Це дозволяє побудувати нову модель доісторичної демографії регіону», – зазначають науковці.

Аналіз також показав, що на західну Юньнань впливали північно-східноазіатські популяції, тоді як у південно-східній частині регіону цей вплив був ще інтенсивнішим. Таким чином, південний захід Китаю виступає як вузлова точка перетину міграційних потоків , формуючи сучасне етнічне й мовне розмаїття Юньнані. Отримані дані суттєво змінюють уявлення про масштаби і напрями людської міграції в доісторичну епоху.