Науковці наближаються до цифрового безсмертя людини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Науковці наближаються до цифрового безсмертя людини

02 червня 2025 р. 00:35

02 червня 2025 р. 00:35

Перспектива завантаження людського розуму в комп’ютер як наукова й технічна можливість майбутнього.

Концепція та її привабливість

Ідея “завантаження свідомості” (“mind uploading”) передбачає перенесення ментального “я” людини у цифрове середовище. Ця концепція ґрунтується на гіпотезі, що достатньо точне копіювання мозку дозволить зберегти усвідомлення себе, пам’ять і відчуття власної ідентичності . У цифровому середовищі людина зможе “робити все, що в реальному житті – а ще й більше” , – зазначає Добромир Ранев. Ключова ідея – створити свідомість, незалежну від біологічного тіла .

Наукові передумови та технічні обмеження

Незважаючи на привабливість ідеї, реалізація завантаження розуму вимагає точного сканування мозку. Вчені лише нещодавно змогли повністю змоделювати мозок мухи, а людський мозок значно складніший. “Мозок – це найскладніший об’єкт у відомому Всесвіті” , – наголошує автор. І хоча теоретично це можливо, нинішні знання та обчислювальні ресурси ще занадто обмежені .

Сенсорне середовище та психічна стабільність

Для цифрового життя мозку потрібна симуляція сенсорного досвіду, інакше виникнуть серйозні психічні розлади. Сенсорна депривація – втрата чуттєвих сигналів – визнається однією з форм тортур. “Навіть незначні спотворення у симуляції можуть мати серйозні наслідки для психіки” , – застерігає Ранев. Тому для створення функціонального завантаженого розуму необхідна точна віртуалізація фізіологічної реальності .

Технологічні підходи та прогнози

Один із можливих шляхів – моделювати лише ключові частини мозку, не дублюючи кожен нейрон. Це схоже на розробку нового автомобіля замість копіювання існуючого без креслень. Проте й досі невідомо, “як саме нейрони об’єднуються, щоб створити думку” . Інший варіант – поступова заміна біологічних нейронів штучними, але нині це неможливо. Реалізація обох сценаріїв потребує проривів у нейронауках та штучному інтелекті .

Часові рамки та суспільний інтерес

Деякі футурологи прогнозують створення першої завантаженої свідомості до 2045 року. Інші – до кінця XXI століття. Сам автор вважає ці прогнози передчасними: “Я був би шокований, якби це сталося в найближчі 100 років” . Але при цьому він вірить у реальність цієї мети, хоч і в довгостроковій перспективі. Фінансування навряд чи стане проблемою, адже багатії зацікавлені у цифровому безсмерті .

Етичні, філософські та гуманітарні наслідки

Попри технічну складність, дискусія про завантаження свідомості висвітлює глибші питання природи особистості. Що таке “я”? Чи можна вважати цифрову копію тим самим індивідом? Як зміниться соціум, якщо цифрове безсмертя стане можливим? Автор залишає ці питання відкритими, але підкреслює: реальність завантаження розуму змусить людство переосмислити саму суть існування .