Пластик замість газу: чим дихають міста Глобального Півдня

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пластик замість газу: чим дихають міста Глобального Півдня

02 червня 2025 р. 00:48

02 червня 2025 р. 00:48

У міських нетрях Глобального Півдня пластикові відходи стали джерелом енергії — небезпечним і токсичним, але життєво необхідним.

Стрімка урбанізація в країнах Африки, Азії та Латинської Америки призвела до зростання неформальних поселень. У таких районах брак енергії та ненадійна система управління відходами змушують мешканців спалювати пластикове сміття для приготування їжі та обігріву. «Це не вибір, а вимушений акт виживання», — підкреслюють дослідники. Незважаючи на поширеність, така практика залишається практично невидимою у сфері екологічної медицини.

З кожним роком виробництво пластику зростає, а міста переповнюються некерованими обсягами відходів. Викинуті пакети, упаковки та пляшки — легкодоступне паливо для мільйонів домогосподарств без доступу до безпечних джерел енергії. Внаслідок відкритого спалювання утворюються токсичні речовини: діоксини, фурани, чадний газ, тверді частинки , які вражають легені та забруднюють повітря. Найбільше страждають жінки та діти — вони проводять більше часу поблизу вогнищ.

Коріння проблеми — у бідності, нестачі інфраструктури та високій вартості екологічного палива. Домогосподарства обирають між виживанням і довгостроковим здоров’ям. Спалювання пластику стає економічно логічним, хоч і смертельно небезпечним . Це явище демонструє глибокий взаємозв’язок між соціальними нерівностями, екологічною кризою та енергетичною депривацією.

Екологічні наслідки виходять за межі міських районів: викиди парникових газів сприяють зміні клімату, а залишки горіння — мікропластики — забруднюють ґрунти та водойми. «Це не лише місцева криза здоров’я, а й планетарна загроза», — наголошують фахівці. Попри це, досліджень із цієї теми обмаль — більшість ґрунтується на поодиноких випадках.

Необхідні міждисциплінарні дослідження, які охоплюють урбаністику, медицину, екологію та соціальну політику. Інноваційні рішення мають поєднувати доступ до дешевої чистої енергії та ефективне управління відходами . Участь громад, які найбільше постраждали, є критично важливою. Лише спільно можна розробити моделі, адаптовані до місцевого контексту.

Потрібно враховувати, як гендер і вік впливають на ступінь впливу. Жінки й діти є вразливішими, тому просвітницькі кампанії та моніторинг здоров’я повинні мати цільовий характер. Інтеграція цих заходів у програми міського розвитку може зменшити перехресні вразливості. «Ми повинні розірвати коло пластикової бідності, перш ніж воно задушить цілі покоління», — кажуть автори.

На тлі наростання екологічних криз Глобального Півдня спалювання пластику — це тривожний сигнал про те, що екологічна справедливість і соціальна політика повинні йти пліч-о-пліч.