Цифрове безсмертя: чи зможемо жити в мережі?

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Цифрове безсмертя: чи зможемо жити в мережі?

02 червня 2025 р. 21:35

02 червня 2025 р. 21:35

Завантаження свідомості — амбітна технологічна ідея, що одного дня може дозволити людям жити в цифровому середовищі без фізичного тіла.

Суть цієї концепції — створення точної цифрової копії людського мозку, з усіма його спогадами, думками та свідомістю. У теорії, така копія могла б «існувати у віртуальному просторі вічно» , стверджує нейробіолог Добромир Рахнев. Проте реалізація цієї ідеї пов’язана з численними науковими і технічними викликами, зокрема потребою у детальному скануванні 86 мільярдів нейронів і моделюванні трильйонів зв’язків між ними.

Однією з найбільших проблем є збереження сенсорного досвіду — «без точного відтворення органів чуття навіть найкраща симуляція може призвести до серйозних психічних розладів» , — попереджає Рахнев. Людина, позбавлена зорових, слухових та інших стимулів, страждає від сенсорної депривації — явища, яке може викликати галюцинації і порушення психіки. Повноцінне цифрове життя вимагає симуляції навколишнього середовища , включаючи базові функції тіла, такі як серцебиття чи моргання.

Технічно, завантаження свідомості можливе кількома способами. Один з них — повна реконструкція мозку шляхом заміни біологічних нейронів штучними. Інший — спрощена модель, яка імітує лише ключові обчислювальні функції мозку. «Це схоже на те, як краще зробити новий автомобіль, знаючи принцип його роботи, ніж відтворити існуючий без розуміння його конструкції» , — пояснює автор.

Хоча найоптимістичніші прогнози вказують на 2045 рік, більшість учених вважають цю дату надто амбітною. Наразі наука не здатна замінити навіть один нейрон штучним аналогом . Проте експерти не відкидають можливості прориву упродовж найближчих століть. «Перша людина, яка житиме вічно, можливо, вже народилася» , — резюмує Рахнев, залишаючи відкритим питання про межі людського існування.