Starship може долетіти до Марса за 90 днів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Starship може долетіти до Марса за 90 днів

04 червня 2025 р. 18:27

04 червня 2025 р. 18:27

Космічний корабель Starship може досягати Марса всього за три місяці, використовуючи вже існуючі технології, без необхідності у ядерній тязі.

Марс продовжує залишатися в центрі міжпланетних досліджень, приваблюючи державні та приватні космічні програми. Одним з головних викликів майбутніх місій є тривалий переліт — від шести до дев’яти місяців, що суттєво ускладнює логістику і безпеку екіпажу. Як зазначає Джек Кінгдон, аспірант фізичного факультету UCSB, скоротити цей час до 90 днів можна і без залучення ядерних двигунів. «Головна перевага цієї пропозиції полягає в тому, що вона використовує лише існуючі або майже існуючі технології» , — наголошує дослідник.

У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports , Кінгдон моделює дві траєкторії для Starship, які забезпечують переліт тривалістю 90–104 дні. Такий підхід спирається на традиційні хімічні двигуни , а не на ядерно-електричні (NEP) або ядерно-теплові (NTP) системи. Це знижує політичні ризики та технічну складність, адже, як підкреслює автор, «VASIMIR і NEP дуже далекі від реального застосування» . Більше того, навіть перспективні NTP-системи не гарантують істотної переваги за економічними чи експлуатаційними параметрами.

Історично, ядерна тяга розглядалася як основне рішення для швидких польотів на Марс, починаючи від проекту NERVA часів холодної війни і до сучасної ініціативи DRACO. Проте практичні перешкоди — вагомі витрати та потреба у великих космічних реакторах — відтерміновують їх реалізацію. Саме тому моделі Кіндгона мають потенціал радикально змінити підхід до міжпланетної навігації . Його метод дозволяє уникнути перевищення ліміту радіаційного навантаження, встановленого NASA, що становить 600 мЗв на кар’єру астронавта.

Таким чином, дослідження Кінгдона ставить під сумнів традиційну віру в незамінність ядерної тяги для пілотованих польотів до Марса. Це відкриває нові горизонти для реалізації амбітних планів SpaceX та інших компаній, зменшуючи залежність від поки що недоступних технологій. «Ця архітектура місії може бути реалізована, поки ми чекаємо на розробку більш досконалих концепцій» , — резюмує дослідник.