У Туреччині знайшли 5000-річний хліб — його відтворили - Наука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Туреччині знайшли 5000-річний хліб — його відтворили

07 червня 2025 р. 03:24

07 червня 2025 р. 03:24

Археологічна знахідка 5000-річного хліба в Туреччині надихнула сучасне відтворення стародавнього рецепта і започаткувала нову сільськогосподарську ініціативу.

У 2024 році під руїнами житла бронзового віку в Кюллюоба археологи знайшли обвуглений, але збережений хліб. Його вік становить близько п’яти тисячоліть, а форма – кругла й пласка, діаметром лише 13 см. Найцінніше — це його майже ідеальна збереженість , що є рідкістю у археології їжі. «Це найдавніший хліб, знайдений під час розкопок, і він майже повністю зберіг свою форму», — підкреслив археолог Мурат Тюрктекі.

Цей хліб, можливо, мав ритуальне значення: шматок був відірваний, хліб спалили і заховали під порогом нового дому. «Це нагадує нам ритуал достатку» , — пояснив Тюрктекі, пов’язуючи це з обрядами на щастя та добробут. Знахідка викликала інтерес не тільки археологів, а й місцевої влади — мер Ескішехіра Айше Унлуче ініціювала відтворення хліба. Виробництво було доручено муніципальній пекарні Halk Ekmek.

Археоботаніки встановили склад хліба: грубе пшеничне борошно, насіння сочевиці та природні дріжджі. Сучасні пекарі використали пшеницю кавілка — стійкий до посухи сорт, ще збережений у деяких районах Анатолії. Додавши булгур і сочевицю, вони отримали поживний, низькоглютеновий продукт без консервантів. «Це багатий, ситний хліб з низьким вмістом глютену», — каже менеджерка пекарні Серап Гюлер.

Попит на хліб перевершив очікування — щодня випікається по 300 буханців вагою 300 грамів. За словами місцевої мешканки Сузан Куру, «мені цікаво, який смак має цей стародавній хліб» . Проте ініціатива виходить за межі гастрономії — вона вказує на екологічний потенціал традиційних культур. Кавілка, на відміну від кукурудзи чи соняшника, вимагає значно менше води.

Мер Унлуче зазначає: «Наші предки дають нам урок… ми повинні переходити на менш вологолюбні культури» . Місто планує сприяти вирощуванню кавілки як реакції на зміну клімату. Відродження стародавньої агротрадиції стало символом екологічної адаптації та культурної спадкоємності . «Ми маємо обов’язок захищати цю спадщину і передавати її наступним поколінням» , — підсумовує мер.