У котів знайшли відповідальний за муркотіння ген. Він більш поширений у вуличних тварин

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У котів знайшли відповідальний за муркотіння ген. Він більш поширений у вуличних тварин

09 червня 2025 р. 13:54

09 червня 2025 р. 13:54

У котів знайшли ген, одна з варіацій якого пов’язана з більшою схильністю муркотіти. Як виявилося, він більш поширений у безпородних котів, які частіше за породистих опиняються на вулиці. Це підтверджує гіпотезу про те, що муркотіння та нявкання виникли в котів як пристосування до співжиття з людиною й отримання від неї уваги. Дослідження опублікували в журналі PLOS One .

У котів знайшли відповідальний за муркотіння ген. Він більш поширений у вуличних тварин. GIPHY

Як ген пов’язали з муркотінням?

Науковці аналізували геном 280 домашніх безпородних котів, порівнюючи його з їхньою поведінкою. Поведінку котів описували їхні господарі за допомогою опитувальника на 23 різні критерії, зокрема схильність муркотіти, нявчати та бути агресивними до незнайомців. Так вдалося виявити ген, від довжини якого залежала схильність котів видавати звуки, спрямовані на привернення уваги людини. Це був ген, що кодує рецептор до андрогенів, тобто чоловічих статевих гормонів.

Як виявилося, цей ген має повторювані ділянки, і коли їх було понад 19, то коти були менш схильними муркотіти, тоді як коти з меншою кількістю повторів муркотіли частіше. Самці з коротшим геном також були більш схильними нявчати, ніж самці з геном з великою кількістю повторів. Самиці з коротшим геном мали схильність до агресії до незнайомців, що може бути пов’язаним з активністю чоловічих гормонів, зокрема тестостерону.

Хоча науковці припускають, що муркотіння та нявчання відіграли роль в одомашненні котів, але до нього схильні й інші котячі. Однак у геномі диких котів, навіть близькоспоріднених з одомашненими, науковці не знайшли гена з великою кількістю повторюваних ділянок. Це може свідчити про те, що гарантована опіка з боку людей дозволила цьому довгому варіанту гена зберегтись, хоча коти й утратили частину свого діапазону звуків, якими вони спілкуються з господарями.

Які особливості котів проклали їм дорогу в людські будинки

🐈 Руде забарвлення котів, а також — черепахове та трикольорове, виникло завдяки одному гену на Х-хромосомі. Тому самці з однією такою хромосомою повністю руді, а самиці мають плями.

🧬 Повне секвенування геному кішки допомогло виявити ген, який у цих тварин спричиняє карликовість. Можливо, він пояснить причини карликовості й у людей.

😼 Дослідження решток перших домашніх котів з Європи та Середземномор’я вказало на те, що їх одомашнили в Єгипті через релігію, а не полювання на мишей.

📖 Детальніше про те, чому давні люди вирішили одомашнити котів і яка кішка була предком сучасних домашніх котів, ми розповідали в матеріалі «Улюблений хижак».

🎤 А в інтерв’ю з археологинею Наталею Хамайко ми поспілкувалися про те, чому коти поширилися всюди, де є люди, і як коти жили в Київській Русі.

Поділитися із друзями!