Дослідження показує, що заповідники не рятують океанських велетнів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дослідження показує, що заповідники не рятують океанських велетнів

11 червня 2025 р. 17:55

11 червня 2025 р. 17:55

У новому глобальному дослідженні вчені виявили, що більшість осередків морської мегафауни знаходяться поза межами існуючих зон охорони природи.

Карликовий синій кит піддається нападу зграї косаток у каньйоні Бремер біля берегів штату Західна Австралія

Проєкт MegaMove, у якому брали участь понад 400 дослідників з більш як 50 країн, відстежив більше 12 000 морських тварин . Дані супутникового моніторингу дозволили сформувати найдетальнішу карту міграційних шляхів океанських гігантів. Ці траєкторії часто перетинаються з загрозами, як-от промислове рибальство, судноплавство та забруднення. «Ми повинні зрозуміти поведінку тварин і зіставити її з діяльністю людини» , — пояснює Франческо Ферретті, морський еколог з Вірджинія Тек.

Незважаючи на амбітну ціль ООН «30×30» — захистити 30 % океанів до 2030 року — результати MegaMove виявили суттєву нестачу охоронних заходів . Навіть при ідеальному розміщенні таких зон, «60 % критично важливих місць проживання відстежуваних тварин залишаться незахищеними» , — зазначає Ферретті. Це підкреслює потребу в адаптивних заходах: перенаправленні судноплавства, модернізації рибальських технологій та зменшенні забруднення. Простіше кажучи, недостатньо лише створювати заповідники — потрібні гнучкі стратегії співіснування.

Дослідження має також регіональне значення. «Узбережжя Вірджинії — ключовий міграційний коридор» , — додає Ферретті, акцентуючи на впливі хижаків, зокрема акул, на стан екосистем. Історичні випадки, як крах рибальства молюсків у Північній Кароліні, демонструють, як зміни у верхівці харчового ланцюга можуть розбалансувати всю морську систему. Порушення таких ланок може вплинути на місцеву економіку, погіршуючи рекреацію, рибальство та захист берегової лінії.

MegaMove є прикладом сучасної науки, що використовує «великі дані» задля глобального впливу. «Це демонструє новий напрямок морських досліджень» , — стверджує Ферретті. Для студентів це означає необхідність освоювати не лише біологію, але й науку про дані. Такі проєкти створюють можливості для нового покоління дослідників, поєднуючи локальні знання з міжнародними викликами.