Помаранчеві камені з Місяця проливають світло на його вибухову історію

13 червня 2025 р. 14:03

13 червня 2025 р. 14:03

Коли астронавти Аполлона вперше ступили на поверхню Місяця, вони очікували знайти сіре каміння та пил. Чого вони не очікували, так це відкриття чогось майже чарівного: крихітні, блискучі помаранчеві скляні намистинки, розкидані по місячному ландшафту, немов мікроскопічні дорогоцінні камені. Ці намистинки, кожна менша за піщинку, насправді є стародавніми капсулами часу з часів вулканічної активності Місяця мільярди років тому. Намистини утворилися приблизно 3,3–3,6 мільярда років тому під час вивержень вулканів на поверхні тоді ще молодого супутника.

Історія цих скляних намистин починається з вибухової вулканічної активності, спостереження за якою було б вражаючим. Намисти утворилися, коли місячні вулкани викидали матеріал з надр на поверхню, де кожна крапля лави миттєво застигала в холодному вакуумі, що оточує Місяць. Уявіть собі виверження вулканів, схожі на знамениті лавові фонтани Гаваїв, але відбуваються в безповітряному середовищі космосу. Без атмосфери, яка б їх уповільнювала, чи погоди, яка б їх руйнувала, ці крихітні скляні сфери залишаються первозданними вже понад 3 мільярди років.

Протягом п’ятдесяти років ці зразки лежали в лабораторіях, чекаючи, поки технології наздоженуть наукову цікавість.

«Це одні з найдивовижніших зразків позаземних об’єктів, які ми маємо, намистини — це крихітні, незаймані капсули місячних надр», — Райан Огліор, доцент кафедри фізики Вашингтонського університету в Сент-Луїсі.

Тепер дослідники нарешті змогли зазирнути всередину намистин за допомогою передових мікроскопічних методів, яких не існувало в епоху Аполлона. Дослідницька група використовувала численні передові інструменти, включаючи високоенергетичні іонні промені та електронну мікроскопію, щоб проаналізувати намистини, не пошкоджуючи їх. Їм довелося бути надзвичайно обережними, щоб захистити зразки від земної атмосфери, яка могла б змінити стародавні мінерали на їхній поверхні.

Ці намистини настільки цінні з наукової точки зору завдяки різним кольорам та складу, що розповідають різні розділи вулканічної історії Місяця. Деякі намистини блискучі помаранчеві, інші — блискучі чорні, і кожен різновид розкриває інформацію про різні типи вивержень, що відбувалися протягом мільйонів років. Мінерали та ізотопний склад поверхонь намистин служать зондами для вивчення різного тиску, температури та хімічного середовища місячних вивержень 3,5 мільярда років тому.

Вчені виявили, що стиль вулканічної активності змінювався з часом, що дає уявлення про те, як еволюціонували надра Місяця. Як поетично описав це Огліоре, аналіз цих намистин — це «схоже на читання щоденника стародавнього місячного вулканолога». Кожна крихітна сферичка містить підказки про умови глибоко всередині Місяця в епоху, коли наша Сонячна система була ще молодою та динамічною.

Ці скляні намистини нагадують нам, що Місяць не завжди був тим тихим, неактивним світом, який ми бачимо сьогодні. Мільярди років тому це було геологічно активне місце з вибуховими вулканами, що створювали ці прекрасні, мікроскопічні вікна в історію Місяця, які продовжують розкривати свої таємниці сучасній науці. Прочитайте оригінальну статтю .

Наука