Різниця у віці мозку та тіла людини впливає на пам’ять і мислення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Різниця у віці мозку та тіла людини впливає на пам’ять і мислення

27 червня 2025 р. 14:12

27 червня 2025 р. 14:12

Вчені з Національного університету Сінгапуру дослідили , як «розрив у віці мозку» — тобто різниця між прогнозованим біологічним віком мозку та фактичним віком людини — впливає на мислення і пам’ять.

Згідно з результатами, чим старшим виглядає мозок, тим вищий ризик когнітивних порушень . Як зазначає дослідниця Сайма Хілал: «Наше дослідження виявило, що наявність більшої кількості факторів ризику когнітивних порушень пов’язана з гіршими когнітивними показниками» . Особливо це стосується людей з цереброваскулярними хворобами.

Дослідження включало 1437 учасників без деменції, середній вік яких становив 66 років. Їхню когнітивну функцію оцінювали за допомогою тестів на пам’ять, увагу, мову, візуально-моторну швидкість та інші показники. Результати вказують на сильну кореляцію між високим рівнем ризик-факторів і зниженням когнітивних функцій , зокрема візуально-конструктивних здібностей та мови. Учасники з більш «старим» мозком виявили нижчі результати за цими критеріями.

Модель машинного навчання допомогла дослідникам обчислити біологічний вік мозку учасників. Потім вони порівняли ці дані зі сканами мозку для виявлення маркерів цереброваскулярних захворювань, таких як мікроінфаркти або ділянки ішемії. Виявилось, що у людей з такими маркерами зв’язок між ризик-факторами та когнітивним зниженням був ще сильнішим , а різниця у віці мозку виступала як посередник цього впливу.

Науковці оцінили, що цей «ефект посередництва» становив 20% загалом, але для виконавчих функцій — вже 34%. Це свідчить, що зміни в мозковій структурі значно впливають на когнітивне здоров’я. «Різниця у віці мозку може бути корисним біомаркером для визначення ризику когнітивного зниження», — підкреслює Хілал.

Хоча дослідження обмежене географічно і не враховує вплив фізичної активності чи генетичних чинників, воно надає важливі орієнтири для раннього виявлення ризику деменції. Визначення біологічного віку мозку відкриває нові перспективи у превентивній неврології та персоналізованій медицині .