Гідроенергія висушує річки: екологи б’ють на сполох

03 липня 2025 р. 22:43

03 липня 2025 р. 22:43


Зміна клімату, гідроелектростанції та людські потреби загрожують річковим екосистемам, які критично потребують стабільного екологічного стоку.

Природа без води: наслідки гідровтручання

Багато річок втрачають значну частину свого водного потоку через виробництво електроенергії, що порушує природні екосистеми. Екологічний стік — мінімальна кількість води, що має залишатися у річці — не завжди відповідає науковим рекомендаціям , як зазначає Тобіас Вехслер зі Швейцарського інституту WSL. Парадокс: що більше гідроенергії виробляється, то менше води лишається для екосистем.

Попри зобов’язання, закріплені в швейцарському законодавстві ще у 1991 році, багато потоків залишаються нижчими за екологічно безпечний рівень. Це призводить до порушення водного балансу, росту водоростей, швидких коливань температури і зміни біорізноманіття.

Біологічна криза в річках

65% риб та 47% безхребетних у Швейцарії належать до зникаючих видів. Причиною цього є зміна середовища існування, зокрема добові гідропіки — раптові зміни водного потоку, викликані запуском гідроелектростанцій . “Річкові організми можуть впоратися з природними коливаннями, але не з техногенними стрибками потоку” , — наголошує еколог Сабіна Фінк.

У річках з довгостроковим зменшенням води видовий склад стає подібним до сухих екосистем. Тобто біологічне різноманіття зникає, а унікальні гідробіоценози перетворюються на деградовані структури з домінуванням адаптованих до посухи видів.

Законодавчі прогалини і повільна адаптація

Поточна система водних концесій створює значні труднощі. Старі угоди, укладені до 1992 року, не враховують потребу в екологічному стоку до моменту подовження терміну . У деяких випадках це означає до 80 років без змін. “Адаптивне управління могло б допомогти швидше реагувати на нові виклики” , — підкреслює Вехслер.

Водночас, дані про вплив екологічних обмежень на виробництво гідроелектроенергії залишаються непрозорими. Автори зазначають: “У минулому цей вплив був переоцінений” . Тобто збереження природи не завжди суперечить економічній вигоді, як це часто подається у політичному дискурсі.

Потрібне нове бачення річкових систем

Ключ до сталого управління водними ресурсами — системний підхід. Окремі електростанції впливають на цілі водозбірні басейни , змінюючи середовище існування на десятках кілометрів. Це означає, що рішення мають враховувати всю річкову систему, а не окремі ділянки.

“Права на воду повинні стати більш гнучкими” , — наполягає Вехслер. В умовах змін клімату, зростання попиту на воду та втрати біорізноманіття, визначення адекватного екологічного потоку стає питанням виживання природних екосистем .

Гідроенергія висушує річки: екологи б’ють на сполох

Джерело: cikavosti.com (Екологія)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua