вологість:
тиск:
вітер:
Гідроенергія висушує річки: екологи б’ють на сполох
Зміна клімату, гідроелектростанції та людські потреби загрожують річковим екосистемам, які критично потребують стабільного екологічного стоку.
Природа без води: наслідки гідровтручання
Багато річок втрачають значну частину свого водного потоку через виробництво електроенергії, що порушує природні екосистеми. Екологічний стік — мінімальна кількість води, що має залишатися у річці — не завжди відповідає науковим рекомендаціям , як зазначає Тобіас Вехслер зі Швейцарського інституту WSL. Парадокс: що більше гідроенергії виробляється, то менше води лишається для екосистем.
Попри зобов’язання, закріплені в швейцарському законодавстві ще у 1991 році, багато потоків залишаються нижчими за екологічно безпечний рівень. Це призводить до порушення водного балансу, росту водоростей, швидких коливань температури і зміни біорізноманіття.
Біологічна криза в річках
65% риб та 47% безхребетних у Швейцарії належать до зникаючих видів. Причиною цього є зміна середовища існування, зокрема добові гідропіки — раптові зміни водного потоку, викликані запуском гідроелектростанцій . “Річкові організми можуть впоратися з природними коливаннями, але не з техногенними стрибками потоку” , — наголошує еколог Сабіна Фінк.
У річках з довгостроковим зменшенням води видовий склад стає подібним до сухих екосистем. Тобто біологічне різноманіття зникає, а унікальні гідробіоценози перетворюються на деградовані структури з домінуванням адаптованих до посухи видів.
Законодавчі прогалини і повільна адаптація
Поточна система водних концесій створює значні труднощі. Старі угоди, укладені до 1992 року, не враховують потребу в екологічному стоку до моменту подовження терміну . У деяких випадках це означає до 80 років без змін. “Адаптивне управління могло б допомогти швидше реагувати на нові виклики” , — підкреслює Вехслер.
Водночас, дані про вплив екологічних обмежень на виробництво гідроелектроенергії залишаються непрозорими. Автори зазначають: “У минулому цей вплив був переоцінений” . Тобто збереження природи не завжди суперечить економічній вигоді, як це часто подається у політичному дискурсі.
Потрібне нове бачення річкових систем
Ключ до сталого управління водними ресурсами — системний підхід. Окремі електростанції впливають на цілі водозбірні басейни , змінюючи середовище існування на десятках кілометрів. Це означає, що рішення мають враховувати всю річкову систему, а не окремі ділянки.
“Права на воду повинні стати більш гнучкими” , — наполягає Вехслер. В умовах змін клімату, зростання попиту на воду та втрати біорізноманіття, визначення адекватного екологічного потоку стає питанням виживання природних екосистем .

Новини рубріки

У Канаді знайшли найдавніші скелі Землі — 4,3 млрд років
03 липня 2025 р. 22:59

У бурштині знайшли грибів-“зомбі” віком 99 млн років
03 липня 2025 р. 22:59

Рослинні клітини “слухають” сусідів
03 липня 2025 р. 22:42