Вчені створили «живі цеглини» для будівництва житла на Марсі

04 липня 2025 р. 20:14

04 липня 2025 р. 20:14

Підкорення Марса стає дедалі реальнішим завданням, і вчені з усього світу шукають способи забезпечити майбутніх колоністів усім необхідним для життя — зокрема, будівельними матеріалами. Однією з найреволюційніших ідей останнього часу стала розробка так званих «живих цеглин» , які можуть рости, самовідновлюватися та адаптуватися до суворих умов Червоної планети.

Ці «живі цеглини» створюються завдяки симбіозу бактерій Cyanobacteria та архітектурного гідрогелю , що утворює жорстку структуру, схожу на цемент. Cyanobacteria — це мікроорганізми, здатні до фотосинтезу, тобто вони можуть виробляти енергію, використовуючи світло, воду та вуглекислий газ. На Марсі, де сонячного світла достатньо, це відкриває можливість створення повністю автономних будівельних матеріалів , що живуть, ростуть і навіть самі себе «лікують» у разі пошкодження.

Дослідження проводяться в провідних американських університетах, зокрема в Університеті Колорадо в Боулдері. Біоархітектори там довели, що бактерії можуть не тільки виживати, а й ефективно розмножуватися в структурі матеріалу навіть у контрольованих марсіанських умовах: при зниженому тиску, в обмеженому світлі та при нестачі вологи.

Використання «живих» цеглин має низку значних переваг:

• Легкість транспортування : замість доставки важких матеріалів з Землі достатньо привезти лише малу кількість бактерій і реагентів.
• Автономність : при наявності базових ресурсів цеглини можуть вироблятися на місці у великих об’ємах.
• Самовідновлення : пошкоджені частини можуть «заростати», зберігаючи міцність конструкції.
• Мінімальний вуглецевий слід : біоархітектура значно екологічніша за традиційні методи будівництва навіть на Землі.

Ще до польоту на Марс вчені тестують технологію в умовах, максимально наближених до марсіанських — у пустелях Юти, в Антарктиді та в спеціальних симуляційних куполах. Там вже створено прототипи невеликих куполів і колон, які витримують сильні перепади температур, знижений тиск і сухе повітря. У перспективі ці технології можуть бути використані не лише для житла, а й для створення ферм, лабораторій, ангарів і захисту від радіації .

Ідея використовувати біологічні процеси для створення архітектури — це новий підхід, який поєднує біологію, інженерію, екологію та космічні технології . Вона також відкриває можливість будівництва на інших планетах, зокрема на Місяці або супутниках Юпітера, де умови ще суворіші. Це перший крок до створення справжніх біологічно адаптивних будівель , які реагуватимуть на середовище, змінюватимуть свою форму та виконуватимуть функції, подібно до живих організмів.

Висновок: Технологія «живих цеглин» — це не просто футуристична концепція, а реальна можливість забезпечити людину житлом за межами Землі. І хоча ще багато викликів попереду, фундамент майбутнього на Марсі вже почав формуватися — цеглина за цеглиною.

Наука