Птахи чикати згадують місця на відстані завдяки зоровій пам’яті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Птахи чикати згадують місця на відстані завдяки зоровій пам’яті

06 липня 2025 р. 15:48

06 липня 2025 р. 15:48

Чикати здатні пригадувати місця на відстані лише завдяки зорі, що свідчить про унікальний механізм просторової пам’яті.

Дослідники з Інституту поведінки мозку і розуму ім. Цукермана в Колумбійському університеті з’ясували, що клітини гіпокампу у чорноголових чикати активуються навіть тоді, коли птах лише дивиться на далекі об’єкти. Це свідчить про єдиний процес просторової пам’яті , керований зором. «Ми показали, що зоровий пошук може викликати активацію тих самих нейронів, що й безпосереднє перебування у місці», – зазначають автори дослідження.

У експериментах птахи рухались в арені з п’ятьма ідентичними зонами, оснащеними світловими сигналами та годівницями. Завдяки системі камер дослідники точно відстежували положення голови та напрямок погляду пташок. Окрема система відеоокулографії дозволяла визначати орієнтацію ока за відбиттям рогівки, враховуючи мінімальний незалежний рух очей у чикати.

Під час завдань візуального пошуку кремнієві зонди в гіпокампі реєстрували активність нейронів. Було записано понад 1900 збудливих нейронів, з яких 62% реагували на місцезнаходження птаха, а 57% – на напрямок його погляду. «У більшості клітин селективність місця та напрямку погляду збігалася, формуючи спільну карту простору», – стверджують науковці.

Дослідники виявили також двофазну реакцію нейронів під час сакад – швидких рухів голови. Перша фаза передбачала майбутню зупинку погляду, а друга відповідала зоровому входу. Інгібуючі інтернейрони працювали узгоджено, формуючи коливання активності, синхронізовані із сакадами.

Висновки дослідження демонструють, що гіпокамп кодує комбінацію передбачення і сенсорної відповіді, що дозволяє «згадувати місця навіть на відстані, без фізичного переміщення» (Justin Jackson, Phys.org). Такий механізм пояснює, як птахи планують маршрути або знаходять заховану їжу, використовуючи зорову пам’ять як ключову стратегію виживання.