Соцмережі допомагають краще розпізнавати фейки, - дослідження

10 липня 2025 р. 21:55

10 липня 2025 р. 21:55

Дослідження Сачі Альтая, Емми Хоес і Магдалени Войцесак з Університету Цюріха та Каліфорнійського університету (США), опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, спростовує песимізм навколо "doom-scrolling".

Подробиці:

• Sacha Altay et al, Following news on social media boosts knowledge, belief accuracy and trust, Nature Human Behaviour(2025). DOI: 10.1038/s41562-025-02205-6
• Читання новин у соціальних мережах підвищує знання, розбірливість і довіру, Nature Human Behaviour (2025). DOI: 10.1038/s41562-025-02206-5

Читання новин у соцмережах зазвичай асоціюється з безцільним прокручуванням негативних матеріалів.

Проте автори дослідження виявили, що за правильної постановки завдання читання перевірених новинних каналів може зміцнити інформованість суспільства. Як наголошується в статті, сам експеримент проведено у Франції та Німеччині, де учасники протягом двох тижнів підписувалися на спеціальні акаунти в Instagram або WhatsApp. У результаті навіть за короткий термін люди стали більш обізнаними та довірливими до новин.

У дослідженні взяли участь 3 395 респондентів.

Випробовуваних випадковим чином розділили на дві групи. Учасники експериментальної групи отримали завдання підписатися на два акаунти новинних організацій в Instagram або WhatsApp, тоді як контрольна група стежила за двома нерелевантними акаунтами (наприклад, про кулінарію, кіно або мистецтво).

Усім пропонувалося ввімкнути сповіщення для цих каналів і щодня переглядати їхній контент. Після двотижневого періоду вчені провели опитування, щоб оцінити рівень знання поточних подій, здатність відрізняти правдиві та неправдиві новини, довіру до ЗМІ, а також суб'єктивні відчуття інформованості та інтерес до політики.

Основні результати

Результати показали значні переваги підписки на перевірені новинні канали. Порівняно з контрольною групою учасники, які слідували за новинами, продемонстрували:

• Зростання знань про поточні події. Передплатники новинних каналів краще відповідали на запитання про актуальні політичні та світові події.

• Поліпшення навичок розпізнавання фейків. Вони чіткіше розрізняли справжні новини від фальшивих повідомлень.

• Підвищення довіри до ЗМІ. Учасники експериментальної групи стали більше довіряти журналістам і ЗМІ загалом.

• Без змін почуття інформованості. При цьому суб'єктивне відчуття інформованості та інтерес до політики практично не змінилися. Учасники не стали відчувати себе "значно більш обізнаними", хоча їхні об'єктивні знання зросли.

Зростання знань про поточні події. Передплатники новинних каналів краще відповідали на запитання про актуальні політичні та світові події.

Поліпшення навичок розпізнавання фейків. Вони чіткіше розрізняли справжні новини від фальшивих повідомлень.

Підвищення довіри до ЗМІ. Учасники експериментальної групи стали більше довіряти журналістам і ЗМІ загалом.

Без змін почуття інформованості. При цьому суб'єктивне відчуття інформованості та інтерес до політики практично не змінилися. Учасники не стали відчувати себе "значно більш обізнаними", хоча їхні об'єктивні знання зросли.

Автори підкреслюють, що навіть обмежене читання новин (2 канали) помітно покращувало когнітивні показники учасників. Загалом, як вважають дослідники, "деякі форми використання соцмереж небезпечні, але інші можуть бути корисними і сприяти формуванню інформованого суспільства". На їхню думку, описаний підхід розширення доступу до якісної інформації здатний зміцнити суспільну обізнаність.

Дослідники закликають звернути увагу на позитивні можливості соцмереж.

За їхніми словами, хоча необхідно зберігати пильність з приводу ризиків фейків і пропаганди, "істотно важливо зрозуміти і потенційні вигоди" соціальних платформ для поширення достовірної інформації. Вчені пропонують розглянути соцмережі не тільки як джерело дезінформації, а й як інструмент освіти: наприклад, мотивувати користувачів підписуватися на авторитетні ЗМІ та вмикати сповіщення.

Однак автори попереджають, що результати експерименту можуть не поширюватися на всі країни і платформи.

Вони зазначають, що потрібні додаткові дослідження - з різними групами користувачів і тривалим періодом - щоб перевірити довготривалий ефект. Проте на основі поточних даних учені роблять висновок, що просте розширення контакту з надійними новинами на місяць-два здатне дати відчутну користь.

Як вважають автори, соціальні мережі "можна використовувати для підвищення рівня обізнаності суспільства" .

Наука